Поиск
Вход на сайт
Комментарии
-
Не последний герой Константиновки
31.03.2017 19:27Абсолютно согласен с предыдущим комментатором. Написано безумно интересно и информативно, знаете, как ... -
Выставка "Новогоднее сияние" 2015/16
21.12.2015 22:25Замечательная идея - организовывать праздничные выставки для горожан, а еще прекрасная возможность ... -
Освобождение Константиновки 6 сентября 1943 г.
28.05.2015 07:38Здравствуйте, уважаемые жители Константиновки! С огромным интересом прочитала статью об освобождении ... -
Освобождение Константиновки 6 сентября 1943 г.
08.05.2015 06:12Это самое полное исследование освобождения города Константиновки, которое я читал. Очень интересно! -
Школа ФЗО бутылочного завода
21.04.2015 18:11Сейчас это здание, скорее всего, заброшено. -
Авторская выставка "Волшебная нить"
20.02.2015 12:20Надо обязательно посмотреть! А автор будет присутствовать на показе коллекции? Хотелось бы познакомиться ... -
Заповедные места
31.07.2014 06:14«Дружковские окаменевшие деревья» - хотелось бы совершить туда прогулку. Скажите, как можно проехать ... -
Прогулки по Кривому Торцу: Прошлое и настоящее
25.05.2014 15:47Интереснейшая статья!!! Спасибо огромное! -
Воспоминания военнопленного
16.05.2014 06:14Очень понравилось! Прочёл всё -
Не последний герой Константиновки
05.05.2014 17:50Очень интересная статья! Приятно и неожиданно то, что в Константиновке есть специалисты по истории ...
Національне свято в Україні – День Соборності
 Наприкінці січня 2019 року наша країна відмічає 100-річчя Соборності України. На початку ХХ ст. на українських землях були проголошені дві республіки: Українська Народна Республіка –УНР і Західне - Українська Народна Республіка –ЗУНР. 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві в урочистій обстановці був проголошений Акт з’єднання УНР і ЗУНР. Цій даті призначено навічно увійти в історію України великим національним святом – Днем Соборності України. Прийняття Акту Злуки було демонстрацією єднання східних і західних українських земель. Об’єднання УНР і ЗУНР стало прикладом цивілізованого збирання територій в єдину суверенну державу.
Але знадобився ще історичний шлях довжиною у 72 роки перш ніж Україна в дійсності стала
 незалежною, соборною державою. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною, правовою державою. З 1999 року в Україні стали офіційно, на державному рівні, відзначати День Соборності України. Напередодні національного свята до музею завітали учні школи №8 на тематичний урок "Україна - єдина Країна". Школярі прослухали історичну довідку про основні етапи довгого шляху українського народу до незалежності, самі розповідали про державні символи України, читали Гімн, відповідали на запитання вікторини. Наприкінці уроку учні подивились відеофільм «День Соборності України» і дійшли висновку, що сила і майбутнє України в єдності її громадян.
|
Рождественская сказка
 Рождество Христово - это красивый, наполненный обычаями и традициями праздник, который в Украине принято отмечать с размахом. Все православные с особым трепетом ожидают Рождество. Уже две тысячи лет во всех домах наряжают рождественские елки, символизирующие евангельское дерево, и украшают их верхушки звездой в память о Вифлеемской звезде, ярко загоревшейся в момент рождения Божьего Сына, зажигают свечи в знак тех, которые горели в хлеву Вифлеема. С давних времен сложились богатые традиции празднования Рождества в Украине, которые тесно связаны с традициями Нового года: символом этого праздника тоже является ёлка, украшенная звездой на верхушке. Для детей на ветви вешают различные сладости, а под ёлку кладут подарки. В старину все
 обменивались подарками, поздравляя друг друга и загадывая желания.Четвёртого января в преддверии праздника Рождества Христова сотрудники городской краеведческого музея побывали в гостях у своих маленьких друзей - воспитанников дошкольного учебного учреждения №1 «Колокольчик». Рассказали малышам об истории и традициях празднования Рождества в Украине. Ребятам был показан мультфильм «Рождество», а потом все вместе разучивали колядки. С воспитанниками старших групп был проведен мастер-класс по изготовлению рождественских поздравительных открыток. Малыши понесут своим родителям подарки, сделанные собственными руками.
|
Новогоднее сияние
 Традиционно декабря в музее открылась выставка елочных украшений «Новогоднее сияние». Первыми ее посетителями стали ученики 5-го класса школы №8. Поскольку открытие выставки пришлось на День Святого Николая, ребят сначала познакомили с историей этого праздника, легендами о Св. Николае, с зарождением традиции дарить подарки в этот добрый, любимый всеми детьми день. А затем пятиклассники отправились в «путешествие» по выставке. Центральное место на этой выставке занимают ёлочные игрушки местного производства – Константиновской фабрики зеркальных и майоликовых изделий, на которой был открыт специальный цех по изготовлению новогодних украшений. Игрушки размещены на стендах в соответствии с периодами изготовления: в разделе 50-70-е размещены монтированные из стеклянных трубочек бусы, звезды, снежинки (монтажные), картонажные фигуры птиц, рыбок, зверушек, игрушки из папье-маше. 80-е годы представлены разноцветными игрушками шишками, ледяными сосульками,
 причудливыми масками, ёлочками. К каждому из этих разделов подобраны новогодние поздравительные открытки. Тематика открыток самая разнообразная: красавица-ель, Дед Мороз с мешком подарков, разъезжающий на транспорте в соответствии со временем, сказочные зверушки, зимние пейзажи. Из таких открыток работники музея сложили новогоднюю ель, у основания которой расположились Снегурочки, Деды Морозы, миниатюрная елочка, украшенная крошечными игрушками, также изготовленными на Константиновской фабрике.  Игрушки 90-х годов уютно разместились в витринах: огромные шары и фигурки сказочных персонажей изготавливались работниками фабрики вручную, требовали фантазии художников, мастерства выдувальщиц, кропотливого туда всего коллектива. На выставке нашелся уголок и для альтернативной елочки - это поделки школьников. Детская фантазия неиссякаема: елочки сделаны из шишек, макарон, ткани, мешковины, и могут украсить любой новогодний интерьер. Огромный интерес вызвали ёлочные игрушки местной художницы Сабадин Ольги, тем более что она сама представляла свою выставку. Украшения сделаны из обыкновенных электрических лампочек, но какая это красота! Зайчики, поросята, совята, снеговики, Деды Морозы так и просятся на ёлку. Ольга Юрьевна провела мастер-класс и показала детворе, как можно самим сделать новогоднее чудо и подарить родителям и друзьям. Завершилась экскурсия просмотром фильма «Как изготавливается елочная игрушка» и фотографированием в фото-зоне рядом с нарядно украшенной ёлочкой, огромным Дедом Морозом и горой новогодних подарков.
|
Музей в гостях у школярів: Де Святий Миколай, там радість свята
19 грудня вся Україна святкує день Святого Миколая Чудотворця. Цей святитель міста Мір Лікійських, який жив у IV
 столітті, вшановується всім християнським світом, як заступник і покровитель всіх бідних, знедолених, несправедливо ображених, а також всіх подорожуючих. Майже в кожній українській оселі поруч з іконами Спасителя і Богородиці можна побачити і образ Святого Миколая Чудотворця.  Коли він жив на Землі як проста людина залюбки допомагав людям. Маленьким хлопчиком допомагав своїм товаришам. А коли Святий Миколай Чудотворець виріс, то працював у церкві, став архієпископом і продовжував допомагати людям. Коли ж прийшов кінець його земного життя Миколай сказав, що він дуже хоче приходити 19 грудня, втілюючись в особи добрих чоловіків, з подарунками до дітей, які були щирими, чемними і з великим старанням опановували знання і вміння. Свято Св. Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. В цей день дітям роблять подарунки. Ось і краєзнавчий музей вирушив у гості до учнів других класів загальноосвітньої школи №5. 18 і 19 грудня для них пройшли тематичні святкові бесіди «Де Святий Миколай, там радість свята» з майстер-класом і показом мультфільму «Святий Миколай». Діти уважно слухали історію і традиції українського свята, історію життєвого шляху Святого Миколая. А потім усі разом залюбки робили новорічні прикраси: паперові різнокольорові ялинки і сніжинки.
|
Тиждень права
 У 2018 році 10 грудня відзначається 70-я річниця прийняття Декларації прав людини. Ця дата була обрана на честь прийняття і проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини. (Universal Declaration of Human Rights, UDHR) - епохального документу, в якому були проголошені невід'ємні права, притаманні кожній людині незалежно від його раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Документ, прийнятий майже відразу ж після страшної Другої світової війни, яка зневажила всі можливі права, в тому числі і право на життя мільйонів і мільйонів людей, став першим світовим документом, що сформулював положення про права людини. Декларація включає в себе широкий перелік політичних, громадянських, соціальних, культурних та економічних прав.
Декларація прав дитини прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1959 р. одноголосно з метою забезпечити дітям щасливе дитинство.
Конвенція про права дитини 1989 р. - угода між країнами була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. Цей особливий документ був схвалений 191 країною світу. Конвенція ООН про права дитини набула силу в Україні з 27 вересня 1991 р. і з цього часу є частиною національного законодавства.
 Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті.
До Міжнародного дня захисту прав людини в межах проекту «Я маю право!» і Тижня права музей провів виїзну інтерактивну тематичну годину для учнів 2-4 класів ЗШ №8 «Маю право і зобов’язаний». Співробітники ознайомили учнів з правами і обов’язками дітей, відповідно до Конвенції про права дитини, провели інтерактивну частину з показом відеороликів «Права дітей у мультфільмах», вікториною «Чи знаєш ти свої права», грою «Відгадай порушення прав дитини», «Що означає твоє ім’я».
Маленькі громадяни України отримали свої перші правові знання.
|
Трагічними сторінками історії
 06 грудня музей завітав до поліцейських з науково-інформаційною годиною про події пов’язані с Голодомором 1932-1933 роках в м. Костянтинівка. Про одну з найдраматичніших і до того ж «закритих» сторінок українського народу довгий час не можливо було публічно говорити або досліджувати. Вперше ця тема почала висвітлюватися на початку 90-х років. Поступово за кількістю публікацій вона вийшла на друге місце після політичних репресій 1937-1938 років. Науковці виявили багато нових документів і свідчень про голод в Україні. Не оминула ця трагедія і Костянтинівку та сільську місцевість навкруги, які разом тоді становили адміністративну одиницю Костянтинівський район. Поліцейським були представлені відео і письмові спогади мешканців щодо голоду 1932-1933 рр. у місті і районі. Пам'ять жертв тих страшних і трагічних років поліцейські вшанували хвилиною мовчання.
|
Поэзия в цвете
  Начало зимы музей встретил яркой, завораживающей выставкой фоторабот константиновского поэта, фотохудожника Михаила Иосифовича Миляна, который уже во второй раз экспонирует свои фото-проекты. Проэкты не похожи друг на друга, но в них чувствуется общий стиль - стиль автора. На этот раз Михаил Иосифович представил фото реальных предметов и сюжетов в разной палитре. Красная роза соперничает сама с собой: вот она синяя, здесь сиреневая и желтая, а гайлардия, которую мы встречаем на каждом шагу, представлена в шести разных оттенках и невольно возникает мысль о том, что человек может соперничать с природой и создавать такую же красоту. Расстановка цветовых акцентов, со вкусом подобранное их сочетание позволило Михаилу Иосифовичу создать неожиданное решение и получить снимки, которые не могут не привлечь внимания, они красивые и захватывающие. Цвет дает волю воображению, фантазии зрителя, к тому же обладает силой вызвать у зрителей различные эмоции.
На выставку были приглашены коллеги Михаила Иосифовича – поэты коллеги по перу из литературного объединения «Зеркало», друзья. Рассматривая снимки, многие из них сравнивали труд фотохудожника с творческими исканиями поэта, который всегда находится в поисках рифмы, того единственного слова, которое станет в строку и украсит стих, а не испортит его. Вот эти муки творчества в поэзии и подтолкнули Михаила Иосифовича к поискам нового и в фотографии.
|
Выставка живых цветов
|
Автограф на полотні
 В музеї 6 листопада відкрилась персональна виставка Байбари Володимира Володимировича – члена Національної спілки художників України. Любителі, всі, хто цінує різні жанри живопису знайшли для себе багато цікавого: пейзажі, портрети, морські сюжети, історичну тематику, анімалістику. Художник створив на своїх полотнах дивовижний світ природи, людських почуттів, загадкові алегорії. Кожна виставка майстра – це одкровення, мандрівка до казки, бо на картинах майстра відображені дивовижні світи, до яких художник запрошує інших. Його творчість викликає різні емоції: захоплення,
 цікавість, вдячність, роздуми. А ось яких емоцій не буває - це байдужості, тому що кожна картина – це частка серця і душі майстра. Картини Володимира Володимировича розійшлись в Німеччину, Грецію, Румунію, США, Грузію, Австрію, Білорусію, столицю України - Київ, Дніпро, Бахмут, Полтаву, Чернігів. В таких відомих виданнях як «Банкір», «Річ-клуб», «Меркурій», «Арт-Донбас», «Ексклюзив» розміщені фотографії його полотен.
На презентації виставки були присутні колеги-художники, вчителі образотворчого мистецтва, друзі і шанувальники творчості художника з Бахмута, Слов'янська, Костянтинівки.
|
День захисника України у музеї
 Щорічно 14 жовтня вся Україна відзначає День Захисника України і День українського козацтва. Ця дата обрана невипадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. В краєзнавчому музеї до цих свят пройшла низка заходів. На годину історії «Україна від козацьких часів до сьогодення» були запрошені учні 9-го класу ЗШ№5 з
 вчителем історії Колесниковою Тетяною Володимирівною. Школярі разом з науковим співробітником Крайнею А.О. зробили екскурс в історію захисників Української держави починаючи з часів княжої доби, періоду козацтва до сучасних захисників, які оберігають саме головне в житті кожної людини – батьківщину, нашу Україну. Розповідь супроводжувалась показом відеофільму «День захисника України – День козацтва», спілкуванням учнів з Артемом Леонідовичем Попіком – ветераном АТО, який в 2014 – 2015 роках воював в 90-му окремому аеромобільному батальйоні, має державні нагороди за мужність, виявлену під час захисту території України. |
Палітра костянтинівських талантів
 12 жовтня на передодні Дня художника України у Костянтинівському міському краєзнавчому музеї пройшов фестиваль «Палітра талантів», на якому зустрілись люди мистецтва: художники, поети, співаки, фотохудожники. Різноспрямованість талантів обумовила чотири номінації фестивалю. Кожна з номінацій відкривалась одою на честь даного напрямку мистецтва, яку промовляли «боги - покровителі».  Перша номінація «Зустріч з прекрасним» присвячена художникам, і слов’янський Бог Ладо – покровитель мистецтв і ремесел порівняв майстрів пензля з богами, бо художники дарують людям можливість бачити красу світу, вкладають в кожну картину частку своєї душі і допомагають зрозуміти істинну сутність речей, явищ. Для костянтинівських художників Ладо приготував чарівний пензель, який наповнить світ яскравими і лагідними фарбами. Цей пензель був призначений Байбарі Володимиру Володимировичу, Приходченко Олегу Васильовичу, Катуніну Олександру Михайловичу, Корнієнко Анні Сергіївні, Сабадін Ользі Юріївні, чиї картини представлені в музеї.
 Другу номінацію «Пісні, що йдуть від серця» відкривала ірландська богиня Канола – покровительниця музики і бардів. Її слова про вічність і величність музики, про музику як універсальну мову людства призначались всім любителям прекрасного, і насамперед, присутній в залі співачці і барду вчителю ЗШ№5 Карагічевій Вікторії В’ячеславівні. Канола подарувала арфу як символ музики кохання і щастя. Вікторія В’ячеславівна в свою чергу подарувала всім присутнім власні пісні про рідну мову і кохання. Третю номінацію «Майстри слова» презентувала грецька богиня поезії і лірики Евтерпа, яка порівняла вірші
 з музикою серця і подарувала костянтинівським майстрам слова символ поетичного дару - перо. А поети читали свої вірші: Мілян Михайло Йосипович, Донченко Людмила Миколаївна, Сущев Анатолій, Абраменко Віктор. Це була поезія, що присвячувалась рідному місту, творчості.Четверта номінація «Веселка дива» розпочалась з вітання грецької богині веселки Іриди. Бо саме різнокольорова веселка має відношення до виставки фотохудожника Міляна М.Й., на якій він представив фото чудесної квітки троянди в різних кольорах. Гра кольору заворожує, дивує, викликає захоплення. І недарма Ірида подарувала різнокольорову троянду всім присутнім, тим хто бачить світ радісним, кольоровим і несе красу людям.
В ролі богів виступили школярі - активісти Палацу культури і дозвілля. Фестиваль завершився екскурсією до виставки картин.
|
Педагогика в стенах музея
 К 100-летию со дня рождения Сухомлинского В.А. на базе музея прошла научно-практическая конференция «Наследие Сухомлинского в контексте современной украинской школы», организованная методистом городского управления образования Савченко Натальей Юрьевной и руководителем методического объединения учителей начальных классов Сирош Галиной Ивановной. Используя интерактивные формы методической работы, такие как имитационные игры, моделирование ситуаций, видео-презентации, брифинг, педагоги не только делились уже наработанным опытом внедрения идей Сухомлинского в педагогическую практику, но и предлагали коллегам заглянуть в будущее украинской школы. Несмотря на то, что свою методику работы «по Сухомлинскому» представляли и начинающие учителя, и педагоги со стажем, каждому было чему поучиться друг у друга. Конференция показала, насколько важны и нужны такие встречи учителей, обогащающие теоретическими знаниями, помогающие пополнить свою копилку методических приемов, позволяющие шире использовать методику воспитания украинского педагога Василия Сухомлинского. После окончания конференции сотрудники музея продолжили интерактив и провели для педагогов экскурсию - квест по залам музея.
|
День добра и уважения
Пусть осень жизни будет золотой
 В преддверии Международного дня пожилых людей сотрудники музея провели акцию поздравления «День добра и уважения» для территориального Центра социального обслуживания населения. Международный день пожилых людей был провозглашён на 45-й сессии Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций под названием Международный день престарелых. В дальнейшем в русскоязычных документах ООН было принято название Международный день пожилых людей, на украинском – День людей похилого віку. Отмечается этот день 1 октября, начиная с 1991 года. Этот месяц выбран не случайно: золотая осень – золотой возраст.
Сначала День пожилых людей стали отмечать в Европе, затем в Америке, а в конце 90-х годов уже во всем мире.
В небольшом уютном зале собрались все посетители дневного отделения терцентра. Работники музея начали свое поздравление с музыкальной композиции «А годы летят». Затем рассказали историю появления такого праздничного дня, прочитали полезные советы от ученых-геронтологов как подольше сохранить здоровье, бодрость, и подарили маленький видео-концерт В. Кикабидзе. В ответ на поздравление музейщиков один из членов терцентра Кириченко Владимир Николаевич подарил свою книгу «Семья и здоровье».
Глядя на лица людей «золотого возраста», как-то трудно было представить, что им давно за 80. Они оживленно вспоминали молодость, делились яркими воспоминаниями, читали стихи собственного сочинения, шутили, смеялись. И сделали вывод: у каждого возраста есть свои преимущества: у молодых это ощущение полноты жизни, понимание, что все еще впереди и ожидание счастья, у людей старшего возраста - мудрость, богатый жизненный опыт, который нужно передать детям и внукам, умение радоваться каждому прожитому дню.
|
6 вересня - День визволення Костянтинівки від фашистських загарбників
 До 75-ї річниці з дня визволення Костянтинівки від фашистських загарбників у міському краєзнавчому музеї для учнів міських та районних шкіл проведені уроки пам’яті «Віхи пам'яті і слави» про події, що відбувались на території Костянтинівки у 1943 році. Школярі відвідали виставку «Визволителі Донбасу» де познайомились з документами, фотографіями, особистими речами воїнів – костянтинівців і бійців, що рятували місто від знищення німецькими окупантами і на Донецьку землю повернули мир.
Позаду вже були визволені від фашистських загарбників Сталінград, Кавказ, Курськ, Смоленськ. А восени 1943 року Південний та Південно-Західний фронти Червоної Армії розпочали Донбаську стратегічну наступальну операцію проти групи армій «Південь» Третього рейху.
Учні довідались, що першими на декілька годин раніше по шосе Артемівськ (Бахмут) – Костянтинівка в місто
 увійшли танки розвідки. А в ніч на 6 вересня частини 23-го танкового корпусу стрімко почали наступ, і до кінця дня, за підтримки частин артилерії та піхоти, що наступали на всіх напрямках, визволили Костянтинівку та продовжили переслідування ворога у напрямку Красноармійська (Покровська). Звільнення міста було результатом спільних дій всіх задіяних рухомих частин Червоної армії. Особливо відзначилися 135-а танкова бригада і 179-й винищувальний протитанковий артилерійський полк, яким було присвоєно почесне найменування «Костянтинівських».
6-го вересня була звільнена Костянтинівка, а 22-го вересня останній ворог вигнаний з території Донбасу. Затамувавши подих правнуки визволителів слухали розповідь про героїзм наших земляків, про тяжкі втрати, понесені військовими частинами, що визволяли місто, про радість перемоги, отриману в ході Донбаської операції.
Імена солдатів і офіцерів, загиблих при звільненні міста і померлих від ран у шпиталях у далекому 1943-у увічнені у мармурі братських могил і навічно залишаться в священній пам'яті нащадків.
|
