Поиск
Вход на сайт
Комментарии
-
Не последний герой Константиновки
31.03.2017 19:27Абсолютно согласен с предыдущим комментатором. Написано безумно интересно и информативно, знаете, как ... -
Выставка "Новогоднее сияние" 2015/16
21.12.2015 22:25Замечательная идея - организовывать праздничные выставки для горожан, а еще прекрасная возможность ... -
Освобождение Константиновки 6 сентября 1943 г.
28.05.2015 07:38Здравствуйте, уважаемые жители Константиновки! С огромным интересом прочитала статью об освобождении ... -
Освобождение Константиновки 6 сентября 1943 г.
08.05.2015 06:12Это самое полное исследование освобождения города Константиновки, которое я читал. Очень интересно! -
Школа ФЗО бутылочного завода
21.04.2015 18:11Сейчас это здание, скорее всего, заброшено. -
Авторская выставка "Волшебная нить"
20.02.2015 12:20Надо обязательно посмотреть! А автор будет присутствовать на показе коллекции? Хотелось бы познакомиться ... -
Заповедные места
31.07.2014 06:14«Дружковские окаменевшие деревья» - хотелось бы совершить туда прогулку. Скажите, как можно проехать ... -
Прогулки по Кривому Торцу: Прошлое и настоящее
25.05.2014 15:47Интереснейшая статья!!! Спасибо огромное! -
Воспоминания военнопленного
16.05.2014 06:14Очень понравилось! Прочёл всё -
Не последний герой Константиновки
05.05.2014 17:50Очень интересная статья! Приятно и неожиданно то, что в Константиновке есть специалисты по истории ...
Свобода та людська гідність – базові цінності особистості
21 листопада 2013 року в Києві зібрався Євромайдан. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності.
Основною метою було спрямування України до європейського шляху розвитку, захисту базових цінностей особистості, долучення держави до правового й економічного простору Європейського Союзу шляхом укладання угоди про асоціацію з ЄС, яку Президент України Віктор Янукович не підписав.
 30 листопада вночі відбувся розгін майданівців. Дії влади викликали потужний масовий спротив. Вже наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося близько мільйона учасників. Протистояння учасників Революції Гідності та представників влади тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового протесту громадян, що виступали проти чинної влади та її політики. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади.
Свідком тих подій став наш земляк - поет, фотохудожник Михайло Мілян. Його враження від Майдану знайшли своє відображення у фотовиставці «Обличчя Майдану», яка експонувалась у нас і музеях області, і циклу віршів «Народжені Майданом».
13 листопада 2014 року був виданий указ Президента України Петра Порошенко згідно якому в Україні 21 листопада відзначається державне свято - День Гідності та Свободи.
|
З Днем Гідності та Свободи!
|
Музейні історії: Забута зброя Другої світової
 В музеї зберігаються скляні кулі, які зацікавлена людина сприйме як прикрасу і дуже здивується, якщо їй скажуть, що це частина зброї Другої світової війни - снаряд для ампуломету. Відомо, що його розробка почалась в СРСР в 1940 році на Куйбишевському заводі №145 імені С.Кірова, а вже в 1941 році після військових випробувань ампуломет був прийнятий на озброєння армії під назвою «125-мм ампуломет зразка 1941 року». Попередником радянського ампуломету був англійський Northover 1940 року. В якості снаряду використовувались скляні ампули, що мали сферичну форму і наповнювались запальною сумішшю «КС». Ампуломети успішно використовувались для підпалювання траншей і ворожого укриття, створення лісових пожеж на території, зайнятій супротивником, знищення мінних полів.
У використанні скляних ампул були і складності: були випадки коли при попаданні снарядів на пухкий ґрунт стінки ампул завтовшки 10 мм не розривались.
В 1942 році офіційно ампуломет був знятий з озброєння, але частково використовувався до 1944 року. А в штурмовій авіації ампули використовувались до кінця війни.
|
Увага! Анонс!
|
Музейные истории: Икона в украинской хате
 Сегодня 27 октября отмечается день Святой Мученицы Параскевы Пятницы. Именно в этот день мы хотим рассказать Вам, уважаемые наши посетители, интересную музейную историю. В экспозиции музея есть православная икона Св. Вел. Параскева Пятница. Из музейных архивных документов нам известно, что ранее икона находилась в «красном углу» дома Чумичкина Ивана Игнатовича, бутылочного мастера Константиновского бутылочного завода, а в 1989 году была передана на постоянное хранение в городской краеведческий музей жительницей города Александрой Фёдоровной Князевой. Икона датирована началом ХХ века, рама и оклад сделаны по церковным канонам. Параскева держит шестиугольный крест и свиток с надписью «Върую во единаго Бога». Справа и слева надписи «Св. Вел. Параскева».
Параскева Пятница – чисто женская икона, с которой с давних времён связаны все тайные женские и
 девичьи надежды. Она хранит семейное благополучие, счастье, считается помощницей в материнстве и женском здоровье. Святая Мученица – целительница от самых тяжёлых душевных и телесных болезней, особенно от лихорадки, зубной и головной боли.
По поверьям святая Параскева – покровительница полей и животноводства, помогает в сохранении хозяйства, поэтому в день её памяти принято нести в церковь для освящения плоды, которые хранятся потом до следующего года. Кроме того, святой Параскеве молятся от избавления скота от падежа. Также святая Параскева Пятница считается покровительницей портных.
До ХХ века икона святой Параскевы Пятницы была в каждом православном доме. В сёлах до сих пор ставят эту икону возле колодцев, источников, потому что она считается покровительницей воды.
Параскеве Пятнице посвящены дни: 27 октября и 10 ноября.
|
У музеї відкрилась художня виставка
«Живопис створюється природою, часом і людиною»
Леонардо да Вінчи
 23 жовтня в виставковій залі краєзнавчого музею відбулась презентація персональної виставки картин міського художника Юрія Решетняка «Сіре в білому». На виставці представлено більше 40 робіт жанру портрет, пейзаж, натюрморт, етюди, в техніці олійний живопис і плівкографія. Юрій свою трудову діяльність почав з робочої професії, але це лише зовнішній атрибут, насправді він завжди відчував себе і був художником. Саме тому майже п’ятнадцять років з 1979 по 1994 роки працював у міській художньо-оформлювальній майстерні, яка об’єднала талановитих, високопрофесійних художників. Основним напрямком діяльності було художнє оформлення приміщень підприємств і організацій міста та району. Послугами майстерні користувались заводи, навчальні заклади, училища, технікуми, лікарні. Крім простої планшетної роботи (навчально-наочної, агітаційної, інформаційної) художники виконували монументальне оформлення приміщень як зовні, так і всередині. Були розписані вестибюль
 індустріального технікуму, столова Скляного заводу, головний зал автовокзалу, пішохідні зони парку «Ювілейний» і бульвару Космонавтів, автовокзал в Дружківці. Вже після закриття майстерні в середині 90-х Юрій Володимирович зі своїм другом Анатолієм Рябовим створили дизайн-центр «Арт-Юрран», де займались художньо-оформлювальною роботою. Вперше картини Юрія Решетняка були виставлені в краєзнавчому музеї в квітні 2019 року на колективній авторській виставці «Забуті сторінки історії Костянтинівки», яка була присвячена діяльності міської майстерні. А зараз в жовтні 2020 року відбулась перша в його житті персональна виставка в стінах музею.
Гостями виставки були його друзі художники, відвідувачі музею, представники міських ЗМІ, члени літературного об’єднання «Дзеркало», один з них Костянтинів Анатолій присвятив Юрію Решетняку свій вірш.
Талановита людина талановита у всьому - Юрію Володимировичу підкорилась і поезія. В його віршах і краса природи, і роздуми про життя, і пам’ять про друзів.
Те, що йде від серця, до серця і доходить.
|
Вітаємо з новим 2020 навчальним роком!
|
до 150-річчя Костянтинівки
|
"Музейний дворик: майстер-клас "Макаронне намисто"
29 серпня у «Музейному дворику» діти дізналися, що макарони – це не лише смачна їжа, але й чудовий матеріал для створення
 різноманітних прикрас власноруч. Малеча захоплено майструвала різнокольорові макаронні намиста, браслети й брелоки. Макаронне рукоділля допомагає розвити дрібну моторику рук, а також відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей.
Цікавим наш майстер-клас виявився не лише для дітей, але й для батьків і бабусь. Наприкінці заходу кожна дитина забрала з собою виготовлену нею прикрасу.
Чекаємо на Вас наступної суботи, 5 вересня, у парку культури та відпочинку на святкуванні дня міста Костянтинівки!
|
"В пам'ять про захисників України: Пономарьов Олександр Олександрович"
 Олександр Пономарьов народився 23 квітня 1974 року в Костянтинівці. Навчався в середній загальноосвітній школі №16. Професійну освіту отримав у Горлівському автотранспортному технікумі. В 1993-1994 роках проходив службу в Збройних Силах України. Військову службу в ЗСУ закінчив у званні гвардії сержанта.
Працював в різних структурах: Костянтинівському міському відділі внутрішніх справ, на заводі Скловиробів, в охоронних структурах міста. Захоплювався спортивними іграми, екстремальним туризмом.
З березня 2015 року мобілізований до лав ЗСУ, працював у військкоматі. З травня 2016 р. добровольцем пішов захищати Україну. Воював на передовій на Світлодарській дузі. Служив в 54-й окремій механізованій бригаді командиром взводу. В кінці серпня попав під обстріл, отримав осколкове поранення. Помер 26.09.2016 року від отриманих ран у Харківському шпиталі. Похований на цвинтарі Першотравневого посьолка. У Олександра залишилась дружина, дві дочки, рідний брат.
6 грудня 2016 р. до Дня Збройних Сил України на будівлі ЗШ №16, де навчався Олександр, була встановлена меморіальна дошка.
У квітні 2017 р. Указом Президента України від 10.03.2017 р. за № 58/2017 нагороджений Орденом «За мужність» Ш ступеня посмертно.
|
"В пам'ять про захисників України: Костін Андрій Андрійович"
 Андрій Костін народився 12 серпня 1997 року. Навчався в школі №15, закінчив Костянтинівський професійний ліцей. Він був звичайною людиною, любив життя, мріяв, мав багато планів. Але коли настав вирішальний для країни момент, він віддав своє життя заради мирного неба для кожного з нас. Він став військовослужбовцем, солдатом, стрільцем-зенітником 54-ї Окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, що базується у місті Бахмут.
Андрій загинув 18 березня 2017 року від кульового поранення під час несення служби у селищі Відродження Бахмутського району. Похований на Сантуринівському цвинтарі.
Важкі часи дають нашій країні достойних людей, яких ми не помічаємо у повсякденному житті. Тож варто пам’ятати, що героями на народжуються, а стають завдяки своїм вчинкам.
54 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України, в якій служив Андрій, у травні 2020 року Указом Президента України присвоєне почесне "імені гетьмана Івана Мазепи" та надалі іменувати її - 54 окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ Збройних Сил України
|
Логотип Дня міста Костянтинівки 2020
|
Друзі, голосуємо!
 Третій етап конкурсу відео-робіт «Вітай на всі 150!»: оцінювання робіт мешканцями міста шляхом Інтернет – голосування. Термін голосування з 12.08.2020 ( з 00.00 годин) до 01.09.2020. (до 24.00 годин).Голосування відбувається на «YouTube» каналі Костянтинівської міської ради за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=A_8AS-WDp44&list=PLXqE59P6AZN--1aEcpguiiOyaPisj74es, шляхом виставлення лайків (якщо Вам сподобалося відео, то ставимо лайк ).
|
Увага! Конкурс до 150-річчя Костянтинівки!
http://konstrada.gov.ua/novini/1806-konkursu-meshkantsiv-mista-video-robit-vitaj-na-vsi-150
|
Дата відкриття міського музею
|
