Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Поиск

Вход на сайт

видеооператор в минске

Комментарии

logo2

Героїв стежина - від батька до сина: Зубкови

Річниці з дня загибелі 
Героя України Івана Зубкова 
та пам’яті Кіборгів Донецького аеропорту 
присвячується…
 
 Старший лейтенант Іван Зубков - Герой України, боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону, народився у 1973 році в м. Деражня Хмельницької області в інтелігентній родині: батько - учитель музичної школи, мама - держслужбовець. У старших класах мріяв бути офіцером. Це рішення не випадкове -  його прадід і дід були офіцерами. 
С.В. Зубков Прадід Івана Семен Зубков учасник радянсько-фінської та Другої світової воїн. За даними «Книги Пам'яті України» пропав безвісти під час оборони Києва. 
Двоє  дідусів українського героя пройшли Другу світову від першого до останнього  дня і повернулись додому. Іван Семенович воював під І.С. Зубков Сталінградом, на Курській дузі, був учасником форсування Дніпра та битви за Київ, брав участь у боях у Східній Пруссії, штурмував Кенігсберг. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни. Цей родинний бойовий дух і передався  молодому Івану Зубкову.
 У 1995 році Іван закінчив Київське Вище військово-морське училище, ставши морським офіцером. Взимку 2013-2014 років брав активну участь у Революції Гідності на Майдані Незалежності в Києві.
В Донецькому аеропорту
 
 Наприкінці літа 2014 року пішов добровольцем захищати Україну. У складі 90-го батальйону, отримавши псевдо «Краб», пройшов Водяне, Піски, Тоненьке. Остання ротація відбулася в ніч 16 січня 2015 року - Донецький аеропорт. Українських бійців, які захищали донецьке летовище 242 дні, за стійкість, безстрашність і непереможність сепаратисти прозвали «кіборгами». Побратими ввічливо зверталися «Іван Іванич» і говорили про нього: «Невисокий на зріст, худенький, але така сила духу, що його слухались всі. І любили всі. Бо й він усіх любив.» Отримавши поранення у важкому бою, Іван залишився в аеропорту: «З хлопцями сюди зайшов, з хлопцями і вийду…» і продовжував відбивати наступ.
  Особисто прикривши відхід підрозділу, Кіборг Іван Зубков загинув 20 січня 2015 року в результаті підриву Меморіал загиблим Кіборгаму Костянтинівці другого поверху нового терміналу аеропорту. Але Кіборгом Іван став ще набагато раніше, коли у 1987 році на юнацькій фотографії друг зробив напис «Вано - Киборг», який став пророчим у 2014.
9 червня 2015 року старшому лейтенанту Івану Івановичу Зубкову посмертно присвоєне звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». 
  Іван Зубков отримав найвищі нагороди: ордени «Герой України», «Народний Герой України» і, Указом Президента України, його ім’я присвоєно 90 ОАеМБ  81-ї окремої аеромобільної бригади. Має багато нагород і відзнак: він Почесний Громадянин  Хмельницького, Деражні, Летичева, його ім’я носять навчальний заклад та вулиці рідного міста. Українською УПЦ нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України».
  Ім’я Івана Зубкова навічно вкарбоване в граніт меморіалу загиблим Кіборгам на території батальйону у Костянтинівці Донецької області.

До 115 річниці з дня народження костянтинівського письменника Василя Гайворонського

Василь Гайворонський  Василь Андрійович Гайворонський - український письменник, творчість якого почалася на початку 20-х років ХХ ст., член літературної спілки «Забой», «Всеукраїнської спілки пролетарських   письменників» та Об’єднання українських письменників «Слово». 
  Народився 14 січня 1906 року у селищі  Костянтинівка Бахмутського повіту 2. Батько Гайворонського праворуч  Катеринославської губернії. Батько Андрій Іванович Гайворонський, на фото праворуч, працював на пляшковому заводі машиністом парової машини, яка рухала верстати і давала електрику, про що свідчить фото яке зберігається у краєзнавчому музеї. Мати виховувала дванадцятеро дітей.
 Грамоті Василя навчав батьків приятель - дядька Федір Китаєв, який за рік навчив малого Василя вільно читати й писати. Василю дуже хотілось ходити до школи. Але туди приймали з восьми років. І мати вдалась до хитрощів - надала метрику сестриного сина, який був на три роки старший. Шість місяців Василь навчався під чужим ім’ям доки не викрився обман. Зрештою учителька Олімпіада Єпіфанівна дозволила Василеві вчитись далі, уже під моїм справжнім прізвищем. І із найстаршого за віком Павла Черненка він перетворився на наймолодшого учня в школі Василя Гайворонського.

Подробнее: До 115 річниці з дня народження костянтинівського письменника Василя Гайворонського

Музейні історії: Еволюція «-фонів» - Патефон

Патефон У 1907 році службовець французької фірми «Пате» Гільйом Кеммлер спростив дизайн грамофону: величезний рупор вбудував в середину корпусу і зробив новий апарат малогабаритним і переносним: він був скомпонований у вигляді чемоданчика, переносився у застебнутому виді за спеціальну ручку. Назва «патефон» більш була поширена в Радянському Союзі і об’єднувала два слова: «пате» назва фірми - виробника, «фон» в перекладі означає «звук». В інших країнах патефон називали по-різному – графофон, фонограф, віктрола, «гово́ряча машина».   З появою патефонів замість сталевих голок, розрахованих на програвання однієї платівки, стали використовувати сапфірові голки, розраховані на багато численне використання.
 Легкий м’який шерех і трепетне шипіння платівок не заважало, а навпаки створювало особливу теплу атмосферу для слухачів. Трішечки чаклунства над музичним апаратом за допомогою поворотів ручки патефону, і ось вже ллються звуки музики і голоси улюблених співаків.
 На початку ХХ ст. в світі щорічно випускалось 3 тис. найменувань грамплатівок загальним тиражем більш 4 млн. Але вже з середини 50-х років патефон став витіснятися електрофоном.
 

Музейні історії: Еволюція "-фонів" - Грамофон

 Грамофон експозиція Костянтинівського музею  У 1986 році в музеї з’явився оригінальний музейний експонат - грамофон. Цю антикварну річ передала музею родина Ларионових. Зараз він розміщений в інтер’єрі кімнати початку ХХ ст. 
 Грамофон винайдений 26 вересня 1887 року німецько-американським  винахідником Емілем Берлинером і був створений на основі фонографа Едісона. У грамофоні звук відтворювався з дисків, менше було спотворювань і додалося гучності. 
  Перша в світі платівка була зроблена із целулоїду (зараз вона зберігається у Національному музеї США у Вашингтоні). 
  Пізніше платівку зробили з ебоніту, але він погано піддавався пресуванню. Легенда стверджує, що пошуки кращого матеріалу для платівок завершились під час відвідування Берлинером крамниці одягу, де винахідника зацікавили ґудзики, вірніше матеріал, з якого вони зроблені. Це був шелак, тобто смола органічного походження.
Винахідник грамофону
  Перші грамофонні голки були сталеві, з корунду і навіть алмазні.
  У 1904-1906 роках виготовлення грамофонів зробилось міцною самостійною галуззю в Європі. 
  У 1927 році на екрани вийшов перший в світі звуковий фільм «Співак джазу», фонограма якого відтворювалась з грамофонної платівки.
 З 1914 року громіздкі грамофони з великим рупором стали замінюватись портативними грамофонами - патефонами (дивись наступну публікацію).
  З середини 50-х років ХХ ст. грамофон зберігається тільки у музеях і приватних колекціях.
 

6 січня народився Василь Стус

василь стус Василь Семенович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район Вінницька область — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України в XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).
  За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
 

Зимова казка починається

Ильиновская школа на выст новор 2020 2 Сьогодні 24 грудня напередодні Католицького Різдва в музей завітали учні 7-АИллиновская школа в Константиновском музее класу Іллінівської школи. Учням музею була пропонована екскурсія в історію Костянтинівської фабрики майолікових і дзеркальних виробів. Діти з цікавістю розглядали експозиції присвячені костянтинівській ялинковій іграшці. 
  Наприкінці екскурсії робили фото на пам’ять біля каміна і на санчатах разом з Дідом Морозом і Сніговіком.
 

Музейні історії: Новорічні листівки

Новорічн Листівка  Вітальна листівка – маленький, але важливий елемент будь-якого свята або Новррічна листівка події, адже саме вона створює урочисту атмосферу і навіть через багато років нагадає нам про давно забутий святковий день.  
  У 2011 році мешканка Костянтинівки Букіна Ірина Сергіївна подарувала музею колекцію листівок, яку довгі роки збирала її бабуся Халеєва Тамара Василівна. Колекція налічує близько 2000 тис. радянських вітальних листівок періоду 50-90-х років ХХ ст. 
Сьогодні ми розповімо про чорно-білі фото-листівки з колекції з вітанням до новорічних та різдвяних свят. Найстарішій листівці понад 70 років, датована вона сороковими роками ХХ ст. 
  У 50-х роках ентузіасти фотохудожники, копіюючи зображення щасливих файно одягнених дітей  з  листівок початку ХХ ст., створювали власні фото-листівки та ретушували їх кольоровими фарбами.
  Наприкінці 50-х початку 60-х масово такі листівки виготовляли на «Госфотокомбинате «Ленфотохудожник» і «Фотоотдел  Изд. «Молот» г. Ростов-н-Д».  Новорічна листівка На лицевому боці були фотоколажі з  фотографіями дітей з реального життя на НЛ4 фоні намальованих ялинок, фото куточків природи – засніжених ялинок та головних подій країни – запуск у відкритий космос штучного супутника.  
  Одночасно типографії «Советский художник», «Изогиз», друкарські фабрики «Гознака» налагодили випуск художніх новорічних листівок з зображенням крупним планом усміхнених облич дітей з рум’яними щічками та фрагментами новорічних забав - ліплення сніговика, катання на санчатах, прикрашання ялики тощо.
  Ретрофотолистівки 50-х та художні листівки 60-х років стануть яскравим доповненням до традиційної новорічної  виставки ялинкових прикрас «Новорічне сяйво», відкриття якої планується до Дня Святого Миколая.

Музей запрошує на виставку

музей запрошує на виставку
 
  22 грудня в Костянтинівському міському краєзнавчому музеї до різдвяних і новорічних свят відкрилась виставка «Новорічне сяйво», де представлені вінтажні ялинкові прикраси. Охочих сфотографуватись очікують яскраві фото-зони біля новорічних ялинок.
  Виставка нікого не залишить байдужим: дорослі згадають дитинство, а дітлахи дізнаються багато цікавого про новорічні іграшки.
   Працює до середини січня, з вівторка по суботу, з 9.00 до 16.00
   Запрошуємо всіх бажаючих отримати заряд святкового настрою!Музей запрошує на виставку!
  
 

Дві головні новорічні красуні-ялинки Костянтинівки

 
 
Ялинка біля ПК 1
  До новорічного свята залишилось трохи більше двох тижнів, а на площі  Ялинка у Тихому скверіміського Палацу культури та дозвілля і у Тихому сквері вже засяяли новорічні  ялиночки! 
 Котрий рік поспіль костянтинівці зустрічають Новий рік і роблять  фото біля справжньої живої великої ялинки, а цього року їх дві!
 Співробітники управління культури, молоді та спорту вибрали класичний європейський стиль декору та прикрасили ялинки червоно-золотими та синьо-золотими кульками і гірляндами.
 Святкове освітлення алей біля зеленої новорічної красуні на площі ПК оформлене двома яскравими світлодинамічними арками-тунелями, які стали гарними фотозонами.  
 Костянтинівка стрімко вбирається у святкові вогні до новорічних та різдвяних свят.

Одна з головних ялинок Костянтинівки вже красуня!

елка2020ночь    До новорічного свята залишилось трохи більше двох тижнів, а на площі біля міського Палацу культури та дозвілля вже засяяла новорічна  ялиночка! 
    Вже котрий рік поспіль костянтинівці зустрічають Новий рік та роблять  фото біля справжньої живої великої ялинки.
    Цього року співробітники управління культури молоді та спорту вибрали класичний європейський стиль декору та прикрасили ялинку червоно-золотими  кульками та гірляндами.
  Щороку незамінними помічниками у прикрашанні ялинки стають робітники муніципальної пожежної охорони. 
 Святкове освітлення алей біля зеленої новорічної красуні буде оформлене двома яскравими світлодинамічними арками-тунелями. 
новорічна арка  11 грудня вже засяяла перша десятиметрова арка, яка вже стала фотозоною.  Роботи по оформленню тривають.
 Місто стрімко вбирається у святкові вогні до новорічних та різдвяних свят.                  У цьому році на лівобережжі теж засяє ялинка. Чекаємо!  
 

Місце подвигу – Чорнобиль

   У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяли участь більше 600 тисяч спеціалістів: медичні працівники,  День пам'яті Чорнобиль 2020
пожежні, інженери, робочі, шахтарі. Пізніше їх стали називати ліквідаторами. Необхідно було збудувати покриття реактору - саркофаг, проводити дезактивацію зараженої місцевості, гасити торф’яні пожежі, вести спостереження за рівнем радіації.
 У числі ліквідаторів були і наші земляки. Всього за декілька років роботи у Чорнобильській зоні туди було відряджене 648 спеціалістів - костянтинівців, більш 300 вже пішли з життя.
  Чорнобильська аварія - це не тільки велика трагедія, але й урок всьому людству, який показав:  ядерна енергія, що вийшла з-під контролю,  не визнає кордонів, не щадить нічого живого. Тільки завдяки самопожертві і мужності ліквідаторів, які виконали безпрецедентні за своїми масштабами і складностями роботи по усуненню наслідків аварії, вдалось уникнути більш жахливих наслідків і врятувати країну і світ від радіаційного забруднення.
  В Україні щорічно 14 грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Дата визначена не випадково - саме 14 грудня завершилось зведення саркофагу над четвертим  зруйнованим енергоблоком АЕС. 
Час народжує героїв.
 

Музейні історії: Листівки з Чехословаччини

лист кукли У фондах музею зберігаються цікаві експонати – вітальні новорічні  листівка пряникилистівки з Чехословаччини. 
На початку 80-х жіноча рада Костянтинівки активно підтримувала зв’язки з жіночою радою Чехословацького Союзу жінок м. Фрідек-Містек.
Листівки з новорічним привітанням та побажанням здоров’я, щастя, успіхів, досягнень у праці і громадській діяльності на благо миру на всій планеті. Вітання надходили протягом трьох років – з 1980 по 1982. Кожна листівка підписана головою жінради м. Фрідек-Містек ЧРСР Іриною Санітровою. 
Листівка 1980 року складається з кольорової фотографії у фіолетових тонах у суперобкладинці з каліграфічним написом від руки пером і чорнилами.
Листівки 1981-82 виконані нанесенням кольорового зображення на прозору плівку, яка вмонтована в аркуш суперобкладинки, на лицьовому боці типографське тиснення кольоровою фольгою «С новым годом! Желаем много счастья в новом году!» Текст на листівці
 

Друзі музею: Оля Сабадін

Друзья музея Оля Сабадин   Краєзнавчий музей розпочинає цикл публікацій «Друзі музею». Перша, про когоОля Сабадін майстклас 
ми хочемо розповісти напередодні Нового Року - художниця Сабадін Ольга.
 Оля народилась у Костянтинівці, з дитинства захоплювалась малюванням. Закінчила відділ живопису Костянтинівської міської школи мистецтв. Після - навчалась у Донецькому художньому училищі на факультеті «Станковий живопис». У 2012-2016 роках продовжила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв на факультеті «Монументальний живопис». Професійно займається живописом, бере участь в різних виставках в галереях Краматорська, Харкова, Маріуполя, Львова, Старобільська.
 Ольга веде активну творчу діяльність як вільний художник: персональні виставки  (навесні 2018 у нашому музеї), розпис храмів, пленери, викладацька діяльність, мурали. Вона учасник міжнародної Арт-резиденції «Дифузія» у Краматорську, Арт-резиденції «Аура Міста» у Старобільську, спільної художньої виставки учасників каталогу «ART in Ukraine» в галереї АВС у Києві. 
Оля Сабадін Іграшки 2020
  Оля має власний сайт https://www.saatchiart.com/olgasabadin... і сторінку у Фейсбук https://www.facebook.com/olgasartist Друзі! Заходьте і знайомтеся з багатогранною творчістю молодої перспективної художниці!
 Вона є автором ексклюзивних ялинкових прикрас, які з 2018 року виставляються у нашому музеї. У 2019 році Оля проводила майстер-клас зі створення незвичайних ялинкових прикрас зі звичайної електричної лампочки - http://museum-konst.com/.../vystav.../487-novogodnee-siyanie
 Цього року художниця реставрувала ялинкові іграшки для щорічної виставки новорічних прикрас «Новорічне сяйво», традицію проведення якої наш музей започаткував у 2007 році з виставки ексклюзивних ялинкових прикрас, виготовлених майстрами Костянтинівської фабрики майолікових і скляних виробів.
 

Музейні історії: Музичні міні-сувеніри

Міні-платівка З Новим роком Колекція краєзнавчого музею поповнилась цікавими експонатами – міні-платівками.  
 Маленькі платівки діаметром 10 см з чорного вінілу, значно менші сучасного компакт-диску, з однією робочою стороною де записана одна пісня. Кожна платівка міститься в паперову кольорову обкладинку-конверт з зображенням персонажів казок, жанрових сценок з розписом під хохлому, квітів та написами «8 Марта», «С Новым годом!», «Поздравляю!».
 Перші міні-платівки з’явилися вкінці 60-х років і 4 одразу набули популярності серед любителів естрадних пісень. «Музичні сувеніри» призначались для вітання зі святом. Виробляли їх студії звукозапису Всеросійського Театрального Товариства.  
  У 70-80-х роках масово продавалися у кіосках Союздруку і коштували 15 копійок.
 

Анонс! Открытие художественной выставки

Анонс ВИСТАВКА На белом полотне




Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.