Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Поиск

Вход на сайт

Комментарии

Музейні історії: Еволюція «-фонів» - Патефон

Патефон У 1907 році службовець французької фірми «Пате» Гільйом Кеммлер спростив дизайн грамофону: величезний рупор вбудував в середину корпусу і зробив новий апарат малогабаритним і переносним: він був скомпонований у вигляді чемоданчика, переносився у застебнутому виді за спеціальну ручку. Назва «патефон» більш була поширена в Радянському Союзі і об’єднувала два слова: «пате» назва фірми - виробника, «фон» в перекладі означає «звук». В інших країнах патефон називали по-різному – графофон, фонограф, віктрола, «гово́ряча машина».   З появою патефонів замість сталевих голок, розрахованих на програвання однієї платівки, стали використовувати сапфірові голки, розраховані на багато численне використання.
 Легкий м’який шерех і трепетне шипіння платівок не заважало, а навпаки створювало особливу теплу атмосферу для слухачів. Трішечки чаклунства над музичним апаратом за допомогою поворотів ручки патефону, і ось вже ллються звуки музики і голоси улюблених співаків.
 На початку ХХ ст. в світі щорічно випускалось 3 тис. найменувань грамплатівок загальним тиражем більш 4 млн. Але вже з середини 50-х років патефон став витіснятися електрофоном.
 

Приглашаем зарегистрироваться и оставить комментарии




Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.