Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Поиск

Вход на сайт

Комментарии

Музейні історії: Еволюція "-фонів" - Грамофон

 Грамофон експозиція Костянтинівського музею  У 1986 році в музеї з’явився оригінальний музейний експонат - грамофон. Цю антикварну річ передала музею родина Ларионових. Зараз він розміщений в інтер’єрі кімнати початку ХХ ст. 
 Грамофон винайдений 26 вересня 1887 року німецько-американським  винахідником Емілем Берлинером і був створений на основі фонографа Едісона. У грамофоні звук відтворювався з дисків, менше було спотворювань і додалося гучності. 
  Перша в світі платівка була зроблена із целулоїду (зараз вона зберігається у Національному музеї США у Вашингтоні). 
  Пізніше платівку зробили з ебоніту, але він погано піддавався пресуванню. Легенда стверджує, що пошуки кращого матеріалу для платівок завершились під час відвідування Берлинером крамниці одягу, де винахідника зацікавили ґудзики, вірніше матеріал, з якого вони зроблені. Це був шелак, тобто смола органічного походження.
Винахідник грамофону
  Перші грамофонні голки були сталеві, з корунду і навіть алмазні.
  У 1904-1906 роках виготовлення грамофонів зробилось міцною самостійною галуззю в Європі. 
  У 1927 році на екрани вийшов перший в світі звуковий фільм «Співак джазу», фонограма якого відтворювалась з грамофонної платівки.
 З 1914 року громіздкі грамофони з великим рупором стали замінюватись портативними грамофонами - патефонами (дивись наступну публікацію).
  З середини 50-х років ХХ ст. грамофон зберігається тільки у музеях і приватних колекціях.
 

Приглашаем зарегистрироваться и оставить комментарии




Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.