Поиск
Вход на сайт
Комментарии
-
Не последний герой Константиновки
31.03.2017 19:27Абсолютно согласен с предыдущим комментатором. Написано безумно интересно и информативно, знаете, как ... -
Выставка "Новогоднее сияние" 2015/16
21.12.2015 22:25Замечательная идея - организовывать праздничные выставки для горожан, а еще прекрасная возможность ... -
Освобождение Константиновки 6 сентября 1943 г.
28.05.2015 07:38Здравствуйте, уважаемые жители Константиновки! С огромным интересом прочитала статью об освобождении ... -
Освобождение Константиновки 6 сентября 1943 г.
08.05.2015 06:12Это самое полное исследование освобождения города Константиновки, которое я читал. Очень интересно! -
Школа ФЗО бутылочного завода
21.04.2015 18:11Сейчас это здание, скорее всего, заброшено. -
Авторская выставка "Волшебная нить"
20.02.2015 12:20Надо обязательно посмотреть! А автор будет присутствовать на показе коллекции? Хотелось бы познакомиться ... -
Заповедные места
31.07.2014 06:14«Дружковские окаменевшие деревья» - хотелось бы совершить туда прогулку. Скажите, как можно проехать ... -
Прогулки по Кривому Торцу: Прошлое и настоящее
25.05.2014 15:47Интереснейшая статья!!! Спасибо огромное! -
Воспоминания военнопленного
16.05.2014 06:14Очень понравилось! Прочёл всё -
Не последний герой Константиновки
05.05.2014 17:50Очень интересная статья! Приятно и неожиданно то, что в Константиновке есть специалисты по истории ...
Музей знаходиться за адресою:
вул. Трудова, 388. Костянтинівка, Донецька область
Часи роботи музею для відвідувачів:
Вівторок-субота
з 9.00 до 16.00 (без перерви)
Часи роботи музею: понеділок-субота, з 8.00 до 17.00
У музеї сім експозиційних та виставкова зали, що розповідають про історію міста Костянтинівка, проводяться виставки, тематичні заходи та екскурсії. Про час їх проведення можна дізнатися в розділі «Анонси та оголошення».
Вхід до музею за вхідними квитками
Попереднє замовлення екскурсій для груп: (06272) 4-20-15
Музей находится по адресу:
ул. Трудовая, 388. Константиновка, Донецкая область
Время работы музея для посетителей:
вторник-суббота
с 9.00 до 16.00 (без перерыва)
Время работы музея:
понедельник-суббота, с 8.00 до 17.00
В музее семь экспозиционных и выставочный зал, рассказывающих о истории города Константиновка, проводятся выставки, тематические мероприятия и экскурсии. О времени их проведения можно узнать в разделе «Анонсы и объявления».
Вход в музей по входным билетам
(См. «Стоимость билета и экскурсионного обслуживания»).
Предварительный заказ экскурсий для групп: (06272) 4-20-15
Тематические мероприятия для школ
Организуйте выставку собственного творчества!
Музейні історії: Цінний бельгійський папір
 Серед оригінальних експонатів Костянтинівського міського краєзнавчого музею особливе місце займає акція бельгійського акціонерного товариства «Донецькі скляні і хімічні заводи в Сантуринівці», випущена в Брюсселі 10 грудня 1910 року. На той час Товариство було найкрупнішим інвестором скляної промисловості Донбасу, йому належали три заводи - скляний, пляшковий і хімічний. Товариство мало статутний капітал 6 млн. франків і випустило 60 тисяч акцій номіналом 100 франків кожна. Акції випускались відповідно акту, завіреному нотаріальною конторою «Ван Хальтерен» і опублікованому в газеті «Бельгійський оглядач», до початку 1920 року.
Акція надрукована з використанням кольорової літографії. У рамці з геометрично-рослинним орнаментом розташований текст французькою мовою з підписом Голови ради товариства П. Нобле, з відповідними «мокрими» печатками і штампами. На зворотньому боці дев’ятнадцять пронумерованих відривних купонів для отримання дивідендів.
Акція розміщена у експозиції «Виробництво скла у Костянтинівці кін. ХІХ поч. ХХ ст.» і свідчить про фінансове та економічне життя підприємств скляної промисловості нашого міста 110 років тому.
|
Музейні історії: Пляшкове царство
 У Костянтинівському міському краєзнавчому музеї зберігаються пляшки, балони, чверті виготовлені на місцевому заводі більш 120 років тому. Наприкінці ХІХ ст. Бельгійське акціонерне товариство «Донецькі скляні заводи в Сантуринівці» отримало дозвіл на будівництво заводів вздовж річки Кривий Торець на землі придбаній у місцевого землевласника Пантелеймона Номікосова.
У 1895-1896 рр. бельгійськими підприємцями були збудовані скляний, пляшковий і хімічні заводи.
На пляшковому заводі у 1909-1913 роках об’єм виробництва складав близько 50 мільйонів пляшок. Виготовляли пляшки шампанські, пивні, сельтерські, горілчані, боржомні в чотирьох кольорах: зелені, темно-зелені, коричневі, прозорі. Також було освоєно виробництво аптечного посуду, банок під варення, балонів.
В експозиції можна побачити вироби майстрів-склодувів, що вражають своєю формою, різнобарвністю, широким асортиментом.
|
Як ми творили Новорічні дива
4 січня у міському Палаці культури та дозвілля відбувались справжні Новорічні дива. На гостей чекала театралізована розважальна програма з майстер-класами, конкурсами, казками та розвагами.
 Рівно о 10-ій годині для малечі і дорослих розгорнули свої скатертини і відкрили таємничі кошики з різними цікавостями вправні дівчата-майстрині. І закипіла робота. На майстер-клас «Медова свічка» запрошувала Ольга. Свічка – джерело життя і світла, символ тепла і затишку, домашнього вогнища. Здавна без неї не обходилось жодне свято. Сьогодні всі присутні мали можливість створити свою Різдвяну свічку. Виготовлена власноруч і творчо прикрашена свічка стала кожному гарним сувеніром і поєднала у собі чари українських традицій, тепло дитячих долонь і незабутній запах меду.
«Об’ємні 3D сніжинки» і гірлянди «Сніговичок» вчила робити майстриня Альона. Традиційно до новорічних свят люди прикрашають оселі і помешкання різноманітними яскравими гірляндами. Для
 створення зимової казкової атмосфери можна використати як придбані предмети, так і виготовлені власними руками. І сьогодні за допомогою кольорового паперу, звичайного олівця і ножиць діти робили незвичайні прикраси для різдвяної ялинки. Найнезвичайніші прикраси для ялинки «Гірлянди з макаронів» робили діти з майстром Аліною. Макарони – це не лише смачний гарнір, але й відмінний матеріал для створення різних саморобок своїми руками. З них можна робити браслети і намиста. Вони легкі у обробленні, доступні у великій кількості і у різноманітних видах. Дітям «макаронне рукоділля» прийшлося до вподоби і вони старанно в’язали на мотузочок різнокольорові макаронні бантики. На новорічні майстер-класи «Новорічні вироби з паперу» та «Мерцішор з ниток» юних талантів запросили майстрині - Вікторія та Алла. Діти з кольорового паперу своїми руками майстрували символи 2020 року - ялинку та мишку зі шматочком сиру! З кольорових ниток зв’язували святкові сувеніри-мерцішори.
Кожна дитина на згадку про «Новорічні дива» виготовила собі сувенір, отримала гарний настрій і задоволення!
|
З Україною в серці
 В останні дні серпня Україна святкує дві важливі дати: 23 серпня - День державного Прапора України, а 24 серпня відзначає свій день народження - День незалежності. В ці дні ми частіше звертаємось до нашої історії, ми повертаємось в минуле, щоб краще зрозуміти сучасність. Ідея єдності українських земель існувала не одне століття: від Київської Русі IX ст. до суверенної держави кінця XX ст. Але, так вже розпорядилась доля, протягом століть землі України в різні часи входили до складу інших країн: Росії, Польщі, Австро-Угорщини, Румунії. Історичний шлях до незалежності був довгий і тяжкий. І на цьому шляху були спроби створити свою державу: тільки в ХХ ст. українці пережили Українську Народну Республіку, Гетьманат - Українську державу, Директорію, Західно - Українську Народну Республіку, Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Народ виборював незалежність з Україною в серці.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ - Акт проголошення незалежності України, і споконвічна мрія про незалежну, соборну державу стала історичною реальністю. На карті світу постала нова самостійна країна - Україна. Саме про ці події виняткового значення для долі українського народу працівники музею розказали членам територіального Центру соціальної допомоги населенню напередодні Дня Незалежності.
|
На канікулах в музей
Донецьке обласне управління культури запрошує |
