Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Поиск

Вход на сайт

Комментарии

Пилип Орлик. Історія української Конституції

до 310-річчя написання першої демократичної Конституції
«Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» 
 
к орлика Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року в м. Косут на Віленщині (тепер територія Білорусі). Він був старшиною Війська Запорізького, генеральним писарем, гетьманом України у вигнанні, дипломатом. 
 Будучи найближчим помічником гетьмана Мазепи, Пилип Орлик сприяв секретній переписці гетьмана з поляками і шведами і допомагав Мазепі формувати коаліцію проти російського царя Петра Першого. У Північній війні Росії зі Швецією Мазепа i Орлик прийняли сторону шведського короля Карла ХII, поставивши за мету незалежність України.
 Після поразки у битві під Полтавою в 1709 році, Пилип Орлик разом з гетьманом Іваном Мазепою опинилися в Бендерах (сучасна Молдова).  Мазепа незадовго помер, а Пилип Орлик був обраний гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також турецького султана і шведського короля.
 Перебуваючи у Бендерах, Орлик складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького»  і укладає зі старшиною та запорожцями угоду - документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика. Ця, так звана Бендерська конституція, вважається  першою українською Конституцією.  
Конституція Пилипа Орлика. 
«Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою» підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, в Бендерах. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається зі вступної частини та 16 статей. 
За оцінкою істориків цей договір був однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. Сучасна поширена назва походить від скороченої латинської назви - Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького.
 Вступна частина викладала історію українського народу та Війська Запорозького: як Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею, а Богдан Хмельницький відновив її. Як Московське царство порушило взяті на себе зобов'язання щодо України, і тому Військо Запорозьке змушене відстоювати права українців збройним шляхом.  І що Іван Мазепа є захисник інтересів України, а Карл XII – «покровитель і протектор України». 
 
Основний зміст Конституції: 
•Україна - суверенна держава під протекторатом Швеції;
•державною релігією є православ'я;
•територія України складається з Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств;
•влада поділяється на 3 гілки: законодавчу - Генеральна рада, по суті парламент, виконавчу - гетьман і генеральна старшина та судову - Генеральний суд.
Законодавча влада надавалась Генеральній Раді, до якої входили генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники - делегати від полків з людей розважливих і заслужених, полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. 
Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік - на Різдво Христове, Великдень і Покрову. На зборах Генеральна Рада розглядала питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховувала звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирала генеральну старшину.
Найвищу виконавчу владу мав Гетьман, влада якого була довічною. У період між зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені. Гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.
Таким чином, Конституція П. Орлика встановлювала  парламентську республіку. 
 

Приглашаем зарегистрироваться и оставить комментарии




Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.