Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Поиск

Вход на сайт

casino malaysia . پوکر با درگاه شتاب سایت پوکر آنلاین ایرانی و خارجی . sbobetwap hudenkie.com;viagra without doctor prescription usa

Комментарии

logo2

З Україною в серці

 В останні дні серпня Україна святкує дві важливі дати: 23 серпня - День державного Прапора України, а 24 серпня відзначає свій день народження - День незалежності. 
 В ці дні ми частіше звертаємось до нашої історії, ми повертаємось в минуле, щоб краще зрозуміти сучасність. Ідея єдності українських земель існувала не одне століття: від Київської Русі IX ст. до суверенної держави кінця XX ст. Але, так вже розпорядилась доля, протягом століть землі України в різні часи входили до складу інших країн: Росії, Польщі, Австро-Угорщини, Румунії. Історичний шлях до незалежності був довгий і тяжкий. І на цьому шляху були спроби створити свою державу: тільки в ХХ ст. українці пережили Українську Народну Республіку, Гетьманат - Українську державу, Директорію, Західно - Українську Народну Республіку, Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Народ виборював незалежність з Україною в серці.
 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ - Акт проголошення незалежності України, і споконвічна мрія про незалежну, соборну державу стала історичною реальністю. На карті світу постала нова самостійна країна - Україна. Саме про ці події виняткового значення для долі українського народу працівники музею розказали членам територіального Центру соціальної допомоги населенню напередодні Дня Незалежності. 
 

День міста 2019

Afisha siteафиша fest

Магія скляних прес-пап’є в зібранні краєзнавчого музею

шар 1  Головний герой роману Джорджа Оруелла «1984» Уінстон Сміт, купивши цей предмет у шарантикварній лавці, назвав його «шматочком історії, який  забули змінити» і «листом з минулого століття, який нікому прочитати». 
 Скляні кулі прес-пап’є почали виготовляти в середині  ХІХ у Венеції, але головними на ринку стали відомі французькі виробники Баккара,  Сент-Луї і Кліші.
 У міському краєзнавчому музеї зберігаються скляні кулі прес-папье і скляні кулі-чорнильниці, які наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. були виготовлені майстрами-склодувами пляшкового заводу. Промислове виробництво предметів зі скла у Костянтинівці розпочали бельгійські підприємці. Виготовляли різноманітні пляшки та листове скло. Кваліфікованих майстрів запрошували з Бельгії. Імовірно, майстер-іноземець, що володів технологією виготовлення декоративних куль прес-пап’є і передав досвід місцевим склодувам. 
   Зараз у вік комп’ютерних технологій скляні шари прес-пап’є являються одним з найцікавіших ретро-елементів оформлення письмового столу, справжнім витвором мистецтва. Щось таємниче приховується за товщею прозорого скла, погляд сягає глибини кулі і занурюється в казковий різнокольоровий світ. 
шар-чернильница
 

Костянтинівський музей в «Museum ArtLab»

банер музлаб На початку серпня у Святогірську для музейних працівників Донецької та Луганької областей Леся Миколаївна Клименко музлаб відбувся чотириденний культурно-просвітницький захід музейна лабораторія «Museum ArtLab» організований Управлінням культури і туризму Донецької облдержадміністрації. На відкритті заходу з вітальним словом і побажанням плідної праці до присутніх звернулась начальник  Управління культури і туризму Певна Аліна Валентинівна.
 Перші два дні були дуже насичені. Модераторами дискусій та лекцій на найважливіші для музейників теми, такі як проблеми обліку та збереження культурної спадщини у надзвичайних ситуаціях, особливості фондово-облікової роботи з військовими предметами, виступили спеціально запрошені професіонали: Леся Миколаївна Клименко – головний спеціаліст відділу з питань музейної справи Міністерства культури України; Ігор Володимирович Пошивайло – етнолог, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – музею Революції Гідності; Ірина Василівна Єрмолаєва – завідуюча відділом фондово-облікової роботи Національного музею історії України у Другій світовій війні - Меморіальний комплекс.   
Реваз та Ната Інша освіта музлаб Тренери ГО «Інша освіта» Реваз Татеішвілі та Запішня Наталя провели навчання з основ проектного менеджменту та написання проектних заявок. Разом з музейними працівниками в ігровій формі визначали цілі проектів, формували дерева проблем та вчились їх розв’язувати. Дмитро Білько, вчений секретар Донецького обласного краєзнавчого музею, поділився власним досвідом роботи з розробки та реалізації грантового проекту  «Людина у просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи» в рамках програми Українського культурного фонду у співпраці з Андрієм Качурою, власником компанії «AMUSEUM», яка  займається втіленням проекту у експозицію ДОКМ.
 3 серпня на набережній Сіверського Донця навпроти Святогірської Лаври відбулась найцікавіша комунікативно-виставкова частина заходу – створення візитівок музеїв. Намети розгорнули шістнадцять музеїв різного статусу та підпорядкування Донецької та Луганської областей в яких представили історію сіл, міст, районів та найцінніші експонати своїх закладів. Для дітей організували різноманітні майстер-класи.
Костянтинівський міський краєзнавчий музей своєю міні-експозицією розповів про створення іноземними підприємцями потужного скляного виробництва в краї та виникнення міста Костянтинівка. На фото були відображені експозиційні та виставкові зали музею, експонати зі скла. чарівна бусика музлаб  інтерактив музлабЛюбителям старовини був представлений макет ванної печі - «серця скляних та пляшкових заводів» для варки скломаси та інструменти для виготовлення пляшок ручним способом. Предмети кінця ХІХ початку ХХ ст. декоративні скляні шари прес-папьє, циліндри та чорнильниці, які, можливо, стояли на робочому столі у директора пляшкового заводу. Пляшки у вигляді ведмедів, виконані у 1987 році на замовлення ГДР до 750-річчя Берліну та інш. Численним відвідувачам співробітниками музею був запропонований цікавий інтер-актив «Відчуй себе склодувом», де кожен бажаючий зміг протестувати свої легені на силу та міць і попрацювати з головним інструментом для виготовлення пляшок – набірною трубкою і … видути собі повітряну кульку!
 Особливим попитом серед дітей користувався музейний інформаційний майстер-клас «Чарівна бусина», де діти під керівництвом музейного співробітника виготовляли собі зі скляних бус прикраси на зап’ястки і слухали цікаві легенди про виникнення першого скла.
 Захід виявився цікавим, інформативно насиченим, різноманітним і довів, що музеї не тільки зберігають предмети старовини, а й розвивають історію міста, Донеччини й України.
 

Згадаємо про війну…

покладання квітів день Скорботи 2019

 22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, яка прийшла на нашу землю 78 років тому. Працівники музею разом з вихователями і дітьми ДНЗ №34 провели акцію покладання квітів до братської могили радянським воїнам Південно-Західного фронту де встановлений пам’ятник воїнам-танкістам 135-ї танкової бригади, які загинули у 1943 році в боях під Костянтинівкою. Після акції відбулась екскурсія в музей до залу «Історія війн і катастроф», під час якої діти довідались про події перших днів війни, про костянтинівців, які мужньо захищали рідну землю від нацистських загарбників. Цього дня вшанувати пам’ять загиблих воїнів у Другій світовій війні прийшли до музею викладачі ЗЗСО №8.

Жизнь дана на добрые дела: пополнение музейного фонда

Мероприятие в музее Твори добро14 июня житель нашего города Вячеслав Владимирович Маслов передал в дар музею более 200 фотографий из личной коллекции. На 79 снимках запечатлены люди, интересные факты, эпизоды из жизни Константиновки начала ХХ ст. Это портреты горожан, коллективные фотопортреты, панорамные фотографии, заснятые памятные события в политической, социальной, культурной жизни города. 
Со старых фотографий смотрят лица людей, которые жили, радовались, отмечали юбилеи и праздники, растили детей, занимались спортом и художественной самодеятельностью. Более сотни фотографий собраны в альбомы и посвящены приезду в наш город делегации 135-й танковой бригады, освобождавшей Константиновку в 1943 году от нацистских захватчиков и торжественной встрече лётчика-космонавта Берегового Г.Т.
 После торжественной передачи фотографий работникам музея и подписания акта передачи, все присутствующие рассматривали выставку снимков, делились впечатлениями, вступали в дискуссии и даже идентифицировали некоторые события, запечатленные на фото. 
 В 2020 году Константиновка будет отмечать 150 летний юбилей. И любое пополнение фондов музея новыми экспонатами будет очень своевременным.  
 Музей приглашает жителей города посетить выставку фотографий, перенестись на столетие назад, и, возможно, со старого фото на вас посмотрит знакомое лицо.
 

На канікулах в музей!

на каникулах в музей Ось і прийшли довгоочікувані літні канікули для маленьких мешканців міста. Але двері навчальних закладів не закрились на довгі три місяці. Шість сотень учнів продовжують ходити до школи, але тепер не навчатися, а відпочивати. Запрацювали майстер-клас у костянтинівському музеїпришкільні табори. І саме для цих дітей музей проводить різноманітні заходи. 
 На початку червня до музею завітали діти з пришкільних таборів. Слухали розповідь про заповідні місця, дивились фільми про життя тварин і птахів у дикій природі, про кумедні випадки, що трапляються з дикими та хатніми тваринами. В українській світлиці діти побачили як жили люди більше ста років тому, предмети побуту і сільськогосподарські знаряддя праці.
 Для більш дорослих учнів був запропонований майстер-клас з виготовлення мерцішорів – святкових сувенірів з пряжі. Цей оберіг народився в Румунії, а саме цю країну представляла Костянтинівка 18 травня у Бахмуті на фестивалі культури країн ЄС. Школярі старанно переймали навики виготовлення яскравих прикрас, із захопленням переплітали джгутики, помпони, в’язали дзвіночки та ляльки. Під час роботи діти уважно слухали легенди і історію виникнення традиції робити червоно-білі прикраси, яка сягає часів Римської імперії. По закінченні заходу кожний школяр зміг взяти з собою частинку румунського весняного свята – Мерцішор.
майстер-клас мерцішор у костянтинівському музеї
 

Как интересно и полезно провести время в пришкольном лагере? - Посетить музей!

05 червня пришк табір у костянтинівському музеї Константиновский городской краеведческий музей всегда открыт для маленьких горожан. Здесь можно увидеть разнообразие флоры и фауны родного края, узнать интересные факты из истории города, побывать в гостях в украинской хате, кое-где нарушить музейное правило «Не трогать руками», побродить по залам в поисках ответов на экскурсию-квест, поучаствовать в интересных мастер-классах. 
 Возможно, на одном из стендов вы увидите фотографии своих прадедушек и прабабушек, и узнаете, как много в своей жизни они сделали для нашего города. В музее хранится самая большая в области коллекция продукции местных предприятий стекольной промышленности. А вы ее видели? Приходите, мы вас ждем!
 
 

Музей на Дні Європи

музейний майстер-клас на Дні Європи 2018 У третю суботу травня в Україні відзначають День Європи. Цього року центром святкування Дня Європи в Донецькій області було обрано місто Бахмут. Кожна з делегацій міст, районів, ОТГ представляла одну з європейських країн, розповідаючи про її національні традиції, культуру та побут. Костянтинівка презентувала Румунію.
 Однією з умов святкової програми було проведення майстер-класів. Співробітники Костянтинівського міського краєзнавчого музею провели майстер-клас з виготовлення національних символів румунських свят - мерцішорів. Виготовлення яскравих бутоньєрок у вигляді різноманітних кульок білого і червоного кольорів, а також намиста і браслетів, привернуло увагу і зацікавило багатьох учасників свята. Діти і дорослі охоче долучалися до процесу. 
 
 

Дом, в котором живет история

картинка день музеев Ежегодно 18 мая музейное братство всего мира отмечает свой профессиональный праздник - Международный день музеев. Он появился в календаре в 1977 году, когда на очередном заседании Международного совета музеев, ИКОМ, было принято решение об учреждении этого культурного праздника. С 1978 года Международный день музеев стал отмечаться более чем в 150 странах.
Начиная с 1992 года, каждый год праздник имеет свою определенную тему, посвященную вопросам музейной деятельности, так например, в 2018 году была тема «Музеи в эпоху гиперкоммуникации: новые подходы, новые аудитории», а в 2019 году - «Музеи как центры культуры: будущее традиции».
 Роль музеев в обществе изменяется - они стараются преобразовать свое пространство, становятся интерактивными, ориентированными на аудиторию и местное сообщество. Они превращаются в центры культуры, становятся платформами, на базе которых представители творческих профессий могут реализовывать совместные проекты, где посетители могут стать соучастниками создания чего-то нового, делиться впечатлениями и взаимодействовать друг с другом. 
победители квест В предпраздничные дни наш музей предложил своим посетителям екскурсія-квест у Костянтинівському музеї до Дня музеїв участие в экскурсиях-квест, во время которых необходимо в каждом экспозиционном зале, посвященном определенной эпохе, найти предмет, который не соответствует данному периоду. Первыми, кто открыл серию экскурсий-квест, были шестиклассники школы №8. Ребята отыскивали компьютерный диск среди пластинок 60-х годов прошлого века, цитрусовые фрукты в витрине с яблоками и грушами, которые растут в Константиновском районе, современные канцелярские принадлежности рядом с экспонатами бельгийского периода в истории нашего города, рубель - старинное приспособление для глажки белья в экспозиции конца ХХ века. Победителями в этом увлекательном соревновании на знание, внимательность, сообразительность стали Кабазова Марианна и Коношенко Богдан. Ребята получили на память символические сувениры - маленькие обереги, приносящие удачу и здоровье, изготовленные сотрудниками музея.
 

Народні традиції у музеї

 16 травня Україна відзначає День вишиванки – свято, яке своїм корінням сягає в прадавні часи. вишивкаДля українців вишита сорочка – не просто прикрашений одяг, це особливе: святе, рідне, особисте. Вишивка є символом, що зберігає ідентичність і розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво предків, душа народу.
 В цей день в музеї відкрилась виставка української вишивки «Народні традиції». Першими відвідувачами виставки стали учні 5-го класу школи №8. Під час екскурсії школярі побачили українські рушники, сорочки, серветки прикрашені різнобарвними вишивками з рослинними і геометричними орнаментами, познайомились з техніками вишивки різних регіонів України, бо кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Екскурсія супроводжувалась українськими піснями про рушники, що даються на щастя й на долю.

Вспомним всех поименно

   Человек живет до тех пор, пока о нем помнят. В городском краеведческом музее продолжается цикл мероприятий «Герои-константиновцы» о подвигах наших земляков. 
ж 10 мая для учащихся седьмых классов Константиновского лицея проведен урок мужества «Вспомним всех поименно. Олег Безбородько» с демонстрацией фрагментов из художественного фильма «Жажда», снятого в 1959 году на Одессой киностудии режиссером Евгением Ташковым по сценарию Григория Поженяна. Сюжет фильма основан на реальных событиях, произошедших в 1941 году. Группа моряков-разведчиков ценою своей жизни сумела на несколько часов подать воду в осажденный город Одессу. Роль Олега Безбородько сыграл актёр Вячеслав Тихонов.
 В 1962 году вышла книга И. И. Азарова «Осаждённая осажд одесса Одесса». Автор воспоминаний в описываемое время являлся членом Военного совета Одесского оборонительного района. Строки из книги об Олеге Безбородько: «… А потом я получил письмо из Донбасса от женщины, которую фильм «Жажда» взволновал не меньше, и она смотрела потом картину не один и, может быть, не два раза.
«Когда я смотрела «Жажду» в первый раз, за слезами многое ушло из поля зрения. Посмотрев вторично, более спокойно, скажу вашими же словами: «Я видела живого Олега. Он тот и не тот, похож на себя и не похож». И мне было не только приятно — радостно было видеть его живым. И его слова из кадра фильма: «Если будете писать маме…», как будто действительно его слова, так как я у него одна, отца лишился 12 лет… В конце марта 1944 года один из моряков - друзей Олега сообщил нам письмом, что сын ушел добровольцем на защиту Одессы и в одной из операций в тылу врага был сражен миной и похоронен в районе Одессы… А как он море любил! Ведь он был льготником при призыве и на действительную военную службу пошел тоже добровольцем, и только моряком». Это писала Ольга Константиновна Безбородько. …».
 Дополнением к уроку стала экскурсия к экспозиции посвященной Второй мировой войне. Школьники читали стихотворения ко Дню Победы и подарили музею голубей Мира, сделанных своими руками. голуби 
урок мужності у музеї до дня перемоги
 
 

«Сповідь солдатського серця» у музеї до Дня Перемоги

тематичний урок до Дня Перемоги 9 травня відзначається День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Свято об’єднує всіх незалежно від національності, віросповідання, політичних поглядів, тому, що це була Перемога завойована кров’ю, життям і смертю мільйонів людей. Друга світова  війна – самий жорстокий і масовий воєнний конфлікт ХХ ст., який забрав життя 62 млн. людей з різних країн світу. Україна понесла величезні втрати з 1939 по 1945 рік – більш ніж Великобританія, Канада, США і Франція разом. По різним оцінкам істориків загинуло біля 10 млн. українців. 
 Костянтинівці пройшли дорогами війни від Брестської вежі, що  перша вступила в бій з ворогом, до Берліна, де в травні 1945 року був піднятий прапор Перемоги над рейхстагом. Саме про героїв-костянтинівців йшла мова в музеї на уроці мужності «Сповідь солдатського серця». Учні школи №5 слухали розповідь про льотчика Василя Лободу, який на світанку 22 червня 1941 року пішов на таран німецького літака і ціною свого життя знищив ворога, про Володимира Гущіна, захисника Брестської вежі, сапера Данилу Гроша - повного кавалера ордена Слави, капітана Масовича, який в боях під Сталінградом врятував прапор батальйону. Учні здійснили віртуальну екскурсію до пам’ятників бійцям, що загинули визволяючи наше місто. Сучасні школярі - це нащадки переможців, які повинні берегти пам’ять про своїх прадідів. 
 

Червоний мак – символ пам'яті

мак у Костянтинівському музеї З 2015 року 8 травня в Україні відзначається День пам'яті і примирення на честь вшанування жертв Другої світової війни - найкривавішого збройного протистояння ХХ сторіччя. Символом цього дня було обрано червоний мак - міжнародний знак пам'яті жертв військових і цивільних збройних конфліктів.
 Напередодні в міському краєзнавчому музеї для вихованців гуртка малювання міського Палацу культури і дозвілля пройшов майстер-клас з виготовлення червоних маків. Діти уважно слухали історію виникнення символу, дивились відеофільм присвячений Дню Перемоги, разом з батьками з паперу виготовляли червоні маки. По закінченню заходу для дітей була проведена тематична екскурсія «Костянтинівці у Другій світовій війні».

Памяти жертв радиационных аварий и катастроф

памятник приборкувачам атому 26 апреля весь мир говорит о трагических событиях, к которым привёл взрыв атомного реактора на Чернобыльской АЭС. Международный день памяти жертв радиационных аварий и катастроф является своеобразным напоминанием о том, сколько жизней может разрушиться в одно мгновение. Этот день изменил судьбы сотен тысяч людей. А некогда благополучный город Припять стал городом-призраком. Украина и сегодня продолжает ощущать последствия аварии.
 В ночь на 26 апреля 1986 года на 4-м энергоблоке ЧАЭС проводились испытания турбогенератора. Планировалось остановить реактор. Безопасно заглушить реактор не удалось, и в 1 час 23 минуты произошел взрыв и пожар. Суммарная радиация изотопов, выброшенных в воздух, была в 30-40 раз больше, чем при взрыве атомной бомбы в Хиросиме в 1945 году. Радиоактивному загрязнению подверглось более 200 тыс. кв. км, из них 70% - на территориях Украины, Белоруссии и России.
 В первые дни от взрыва и при тушении пожара, длившегося около 10 дней, погиб 31 человек и более 200 были госпитализированы. Авария привела к радиационному заражению огромного количества людей, к загрязнению воды и окружающей среды. На территории Украины образовалась так называемая 30-километровая «зона отчуждения»,  из которой срочно были переселены люди для спасения их жизни. В «зону отчуждения» прибывали специалисты, которые направлялись для проведения работ на аварийном блоке и вокруг него, а также воинские части. Позже этих людей стали называть «ликвидаторами». Общее количество ликвидаторов за все годы  примерно 600 тыс. человек. 
 За период с 1986 по 1990 г. из Константиновки было командировано в Чернобыльскую зону До дня памяті жертв чорнобиль 2019 648  человек: пожарных, медработников, сотрудников милиции, военнослужащих, работников предприятий города. Чтобы предотвратить дальнейшие выбросы радиоактивных материалов, к концу 1986-го года четвертый реактор АЭС был накрыт специальным «саркофагом», построенным руками сотен тысяч добровольцев и мобилизованных солдат. Чернобыльская АЭС была вновь введена в эксплуатацию. Однако крупные пожары и аварии в 1991 и 1996 годах привели к остановке сначала второго, а затем и первого реактора. В 2000-м году был остановлен последний - 3-й реактор и Чернобыльская АЭС прекратила свою работу. 
 25 апреля к 33 годовщине со дня Чернобыльской катастрофы в краеведческом музее для учащихся 7-х классов Константиновского лицея прошел тематический урок «Черная боль Украины». На мероприятии присутствовали константиновцы-ликвидаторы: Воробьев Владимир Александрович, Дерека Александр Михайлович - председатель общественной организации «Константиновский Союз «Инвалиды Чернобыля», Кудряшова Валентина Васильевна - председатель совета ветеранов МЧС. Гости делились своими воспоминаниями, рассказывали о сложности работ по устранению последствий Чернобыльской катастрофы. Учащиеся познакомились с разделом экспозиции, посвященной константиновцам-ликвидаторам, где представлены фотографии, документы, награды, личные вещи ликвидаторов, средства индивидуальной защиты, лабораторное оборудование. Завершалась экскурсия у выставки, посвященной Реабилитационно-диагностическому центру, который был создан в 1991 году для оказания медицинской помощи ликвидаторам-чернобыльцам.
 



Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.