Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Поиск

Вход на сайт

casino malaysia . Thanks to norwbest.com. . پوکر با درگاه شتاب سایت پوکر آنلاین ایرانی و خارجی viagra without a doctor prescription usa;buy generic viagra;Тинто Брасс фильмография;viagra generic;hudenkie.com

Комментарии

logo2

На канікулах в музей!

на каникулах в музей Ось і прийшли довгоочікувані літні канікули для маленьких мешканців міста. Але двері навчальних закладів не закрились на довгі три місяці. Шість сотень учнів продовжують ходити до школи, але тепер не навчатися, а відпочивати. Запрацювали майстер-клас у костянтинівському музеїпришкільні табори. І саме для цих дітей музей проводить різноманітні заходи. 
 На початку червня до музею завітали діти з пришкільних таборів. Слухали розповідь про заповідні місця, дивились фільми про життя тварин і птахів у дикій природі, про кумедні випадки, що трапляються з дикими та хатніми тваринами. В українській світлиці діти побачили як жили люди більше ста років тому, предмети побуту і сільськогосподарські знаряддя праці.
 Для більш дорослих учнів був запропонований майстер-клас з виготовлення мерцішорів – святкових сувенірів з пряжі. Цей оберіг народився в Румунії, а саме цю країну представляла Костянтинівка 18 травня у Бахмуті на фестивалі культури країн ЄС. Школярі старанно переймали навики виготовлення яскравих прикрас, із захопленням переплітали джгутики, помпони, в’язали дзвіночки та ляльки. Під час роботи діти уважно слухали легенди і історію виникнення традиції робити червоно-білі прикраси, яка сягає часів Римської імперії. По закінченні заходу кожний школяр зміг взяти з собою частинку румунського весняного свята – Мерцішор.
майстер-клас мерцішор у костянтинівському музеї
 

Как интересно и полезно провести время в пришкольном лагере? - Посетить музей!

05 червня пришк табір у костянтинівському музеї Константиновский городской краеведческий музей всегда открыт для маленьких горожан. Здесь можно увидеть разнообразие флоры и фауны родного края, узнать интересные факты из истории города, побывать в гостях в украинской хате, кое-где нарушить музейное правило «Не трогать руками», побродить по залам в поисках ответов на экскурсию-квест, поучаствовать в интересных мастер-классах. 
 Возможно, на одном из стендов вы увидите фотографии своих прадедушек и прабабушек, и узнаете, как много в своей жизни они сделали для нашего города. В музее хранится самая большая в области коллекция продукции местных предприятий стекольной промышленности. А вы ее видели? Приходите, мы вас ждем!
 
 

Музей на Дні Європи

музейний майстер-клас на Дні Європи 2018 У третю суботу травня в Україні відзначають День Європи. Цього року центром святкування Дня Європи в Донецькій області було обрано місто Бахмут. Кожна з делегацій міст, районів, ОТГ представляла одну з європейських країн, розповідаючи про її національні традиції, культуру та побут. Костянтинівка презентувала Румунію.
 Однією з умов святкової програми було проведення майстер-класів. Співробітники Костянтинівського міського краєзнавчого музею провели майстер-клас з виготовлення національних символів румунських свят - мерцішорів. Виготовлення яскравих бутоньєрок у вигляді різноманітних кульок білого і червоного кольорів, а також намиста і браслетів, привернуло увагу і зацікавило багатьох учасників свята. Діти і дорослі охоче долучалися до процесу. 
 
 

Дом, в котором живет история

картинка день музеев Ежегодно 18 мая музейное братство всего мира отмечает свой профессиональный праздник - Международный день музеев. Он появился в календаре в 1977 году, когда на очередном заседании Международного совета музеев, ИКОМ, было принято решение об учреждении этого культурного праздника. С 1978 года Международный день музеев стал отмечаться более чем в 150 странах.
Начиная с 1992 года, каждый год праздник имеет свою определенную тему, посвященную вопросам музейной деятельности, так например, в 2018 году была тема «Музеи в эпоху гиперкоммуникации: новые подходы, новые аудитории», а в 2019 году - «Музеи как центры культуры: будущее традиции».
 Роль музеев в обществе изменяется - они стараются преобразовать свое пространство, становятся интерактивными, ориентированными на аудиторию и местное сообщество. Они превращаются в центры культуры, становятся платформами, на базе которых представители творческих профессий могут реализовывать совместные проекты, где посетители могут стать соучастниками создания чего-то нового, делиться впечатлениями и взаимодействовать друг с другом. 
победители квест В предпраздничные дни наш музей предложил своим посетителям екскурсія-квест у Костянтинівському музеї до Дня музеїв участие в экскурсиях-квест, во время которых необходимо в каждом экспозиционном зале, посвященном определенной эпохе, найти предмет, который не соответствует данному периоду. Первыми, кто открыл серию экскурсий-квест, были шестиклассники школы №8. Ребята отыскивали компьютерный диск среди пластинок 60-х годов прошлого века, цитрусовые фрукты в витрине с яблоками и грушами, которые растут в Константиновском районе, современные канцелярские принадлежности рядом с экспонатами бельгийского периода в истории нашего города, рубель - старинное приспособление для глажки белья в экспозиции конца ХХ века. Победителями в этом увлекательном соревновании на знание, внимательность, сообразительность стали Кабазова Марианна и Коношенко Богдан. Ребята получили на память символические сувениры - маленькие обереги, приносящие удачу и здоровье, изготовленные сотрудниками музея.
 

Народні традиції у музеї

 16 травня Україна відзначає День вишиванки – свято, яке своїм корінням сягає в прадавні часи. вишивкаДля українців вишита сорочка – не просто прикрашений одяг, це особливе: святе, рідне, особисте. Вишивка є символом, що зберігає ідентичність і розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво предків, душа народу.
 В цей день в музеї відкрилась виставка української вишивки «Народні традиції». Першими відвідувачами виставки стали учні 5-го класу школи №8. Під час екскурсії школярі побачили українські рушники, сорочки, серветки прикрашені різнобарвними вишивками з рослинними і геометричними орнаментами, познайомились з техніками вишивки різних регіонів України, бо кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Екскурсія супроводжувалась українськими піснями про рушники, що даються на щастя й на долю.

Вспомним всех поименно

   Человек живет до тех пор, пока о нем помнят. В городском краеведческом музее продолжается цикл мероприятий «Герои-константиновцы» о подвигах наших земляков. 
ж 10 мая для учащихся седьмых классов Константиновского лицея проведен урок мужества «Вспомним всех поименно. Олег Безбородько» с демонстрацией фрагментов из художественного фильма «Жажда», снятого в 1959 году на Одессой киностудии режиссером Евгением Ташковым по сценарию Григория Поженяна. Сюжет фильма основан на реальных событиях, произошедших в 1941 году. Группа моряков-разведчиков ценою своей жизни сумела на несколько часов подать воду в осажденный город Одессу. Роль Олега Безбородько сыграл актёр Вячеслав Тихонов.
 В 1962 году вышла книга И. И. Азарова «Осаждённая осажд одесса Одесса». Автор воспоминаний в описываемое время являлся членом Военного совета Одесского оборонительного района. Строки из книги об Олеге Безбородько: «… А потом я получил письмо из Донбасса от женщины, которую фильм «Жажда» взволновал не меньше, и она смотрела потом картину не один и, может быть, не два раза.
«Когда я смотрела «Жажду» в первый раз, за слезами многое ушло из поля зрения. Посмотрев вторично, более спокойно, скажу вашими же словами: «Я видела живого Олега. Он тот и не тот, похож на себя и не похож». И мне было не только приятно — радостно было видеть его живым. И его слова из кадра фильма: «Если будете писать маме…», как будто действительно его слова, так как я у него одна, отца лишился 12 лет… В конце марта 1944 года один из моряков - друзей Олега сообщил нам письмом, что сын ушел добровольцем на защиту Одессы и в одной из операций в тылу врага был сражен миной и похоронен в районе Одессы… А как он море любил! Ведь он был льготником при призыве и на действительную военную службу пошел тоже добровольцем, и только моряком». Это писала Ольга Константиновна Безбородько. …».
 Дополнением к уроку стала экскурсия к экспозиции посвященной Второй мировой войне. Школьники читали стихотворения ко Дню Победы и подарили музею голубей Мира, сделанных своими руками. голуби 
урок мужності у музеї до дня перемоги
 
 

«Сповідь солдатського серця» у музеї до Дня Перемоги

тематичний урок до Дня Перемоги 9 травня відзначається День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Свято об’єднує всіх незалежно від національності, віросповідання, політичних поглядів, тому, що це була Перемога завойована кров’ю, життям і смертю мільйонів людей. Друга світова  війна – самий жорстокий і масовий воєнний конфлікт ХХ ст., який забрав життя 62 млн. людей з різних країн світу. Україна понесла величезні втрати з 1939 по 1945 рік – більш ніж Великобританія, Канада, США і Франція разом. По різним оцінкам істориків загинуло біля 10 млн. українців. 
 Костянтинівці пройшли дорогами війни від Брестської вежі, що  перша вступила в бій з ворогом, до Берліна, де в травні 1945 року був піднятий прапор Перемоги над рейхстагом. Саме про героїв-костянтинівців йшла мова в музеї на уроці мужності «Сповідь солдатського серця». Учні школи №5 слухали розповідь про льотчика Василя Лободу, який на світанку 22 червня 1941 року пішов на таран німецького літака і ціною свого життя знищив ворога, про Володимира Гущіна, захисника Брестської вежі, сапера Данилу Гроша - повного кавалера ордена Слави, капітана Масовича, який в боях під Сталінградом врятував прапор батальйону. Учні здійснили віртуальну екскурсію до пам’ятників бійцям, що загинули визволяючи наше місто. Сучасні школярі - це нащадки переможців, які повинні берегти пам’ять про своїх прадідів. 
 

Червоний мак – символ пам'яті

мак у Костянтинівському музеї З 2015 року 8 травня в Україні відзначається День пам'яті і примирення на честь вшанування жертв Другої світової війни - найкривавішого збройного протистояння ХХ сторіччя. Символом цього дня було обрано червоний мак - міжнародний знак пам'яті жертв військових і цивільних збройних конфліктів.
 Напередодні в міському краєзнавчому музеї для вихованців гуртка малювання міського Палацу культури і дозвілля пройшов майстер-клас з виготовлення червоних маків. Діти уважно слухали історію виникнення символу, дивились відеофільм присвячений Дню Перемоги, разом з батьками з паперу виготовляли червоні маки. По закінченню заходу для дітей була проведена тематична екскурсія «Костянтинівці у Другій світовій війні».

Памяти жертв радиационных аварий и катастроф

памятник приборкувачам атому 26 апреля весь мир говорит о трагических событиях, к которым привёл взрыв атомного реактора на Чернобыльской АЭС. Международный день памяти жертв радиационных аварий и катастроф является своеобразным напоминанием о том, сколько жизней может разрушиться в одно мгновение. Этот день изменил судьбы сотен тысяч людей. А некогда благополучный город Припять стал городом-призраком. Украина и сегодня продолжает ощущать последствия аварии.
 В ночь на 26 апреля 1986 года на 4-м энергоблоке ЧАЭС проводились испытания турбогенератора. Планировалось остановить реактор. Безопасно заглушить реактор не удалось, и в 1 час 23 минуты произошел взрыв и пожар. Суммарная радиация изотопов, выброшенных в воздух, была в 30-40 раз больше, чем при взрыве атомной бомбы в Хиросиме в 1945 году. Радиоактивному загрязнению подверглось более 200 тыс. кв. км, из них 70% - на территориях Украины, Белоруссии и России.
 В первые дни от взрыва и при тушении пожара, длившегося около 10 дней, погиб 31 человек и более 200 были госпитализированы. Авария привела к радиационному заражению огромного количества людей, к загрязнению воды и окружающей среды. На территории Украины образовалась так называемая 30-километровая «зона отчуждения»,  из которой срочно были переселены люди для спасения их жизни. В «зону отчуждения» прибывали специалисты, которые направлялись для проведения работ на аварийном блоке и вокруг него, а также воинские части. Позже этих людей стали называть «ликвидаторами». Общее количество ликвидаторов за все годы  примерно 600 тыс. человек. 
 За период с 1986 по 1990 г. из Константиновки было командировано в Чернобыльскую зону До дня памяті жертв чорнобиль 2019 648  человек: пожарных, медработников, сотрудников милиции, военнослужащих, работников предприятий города. Чтобы предотвратить дальнейшие выбросы радиоактивных материалов, к концу 1986-го года четвертый реактор АЭС был накрыт специальным «саркофагом», построенным руками сотен тысяч добровольцев и мобилизованных солдат. Чернобыльская АЭС была вновь введена в эксплуатацию. Однако крупные пожары и аварии в 1991 и 1996 годах привели к остановке сначала второго, а затем и первого реактора. В 2000-м году был остановлен последний - 3-й реактор и Чернобыльская АЭС прекратила свою работу. 
 25 апреля к 33 годовщине со дня Чернобыльской катастрофы в краеведческом музее для учащихся 7-х классов Константиновского лицея прошел тематический урок «Черная боль Украины». На мероприятии присутствовали константиновцы-ликвидаторы: Воробьев Владимир Александрович, Дерека Александр Михайлович - председатель общественной организации «Константиновский Союз «Инвалиды Чернобыля», Кудряшова Валентина Васильевна - председатель совета ветеранов МЧС. Гости делились своими воспоминаниями, рассказывали о сложности работ по устранению последствий Чернобыльской катастрофы. Учащиеся познакомились с разделом экспозиции, посвященной константиновцам-ликвидаторам, где представлены фотографии, документы, награды, личные вещи ликвидаторов, средства индивидуальной защиты, лабораторное оборудование. Завершалась экскурсия у выставки, посвященной Реабилитационно-диагностическому центру, который был создан в 1991 году для оказания медицинской помощи ликвидаторам-чернобыльцам.
 

День пам'яток історії та культури України відзначили проведенням обласного семінару у Добропіллі

початок семінару 18 квітня у Міжнародний день пам'яток та історичних місць культурна спільнота України відзначає День пам'яток історії та культури. Цього дня у місті Добропіллі і на території Добропільського району відбувся обласний семінар-нарада присвячений одній з найактуальнішій темі сьогодення «Методологічні аспекти роботи та нормативно-правова база у сфері охорони культурної спадщини» організований Управлянням культури і туризму Донецької облдержадміністрації і Добропільською районною радою. У семінарі взяли участь спеціалісти і фахівці з охорони культурної спадщини з міських і районних держадміністрацій області.

Подробнее: День пам'яток історії та культури України відзначили проведенням обласного семінару у Добропіллі

Якщо на Землі є пекло…

день визволення 11 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Ця дата встановлена в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулось 11 квітня 1945 року. Дата ця важка і відзначати її нелегко. Прийшли такі часи, коли йде з життя покоління фронтовиків, в’язнів концтаборів, розповісти «вживу» про війну стає нікому. А нацизм, фашизм не вмирає, набирає популярність серед молоді деяких країн. Розповідь про жахи німецьких концтаборів повинна примусити всіх замислитися.        Міжнародний день визволення взнів Захід у музеї
 В музеї для учнів другої школи була проведена інформаційно-тематична година «Якщо на Землі є пекло…». Школярі дізнались про концтабори знищення Майданек, Освенцим, Треблінку, про 20 млн. людей з 30 країн світу, які пройшли страшною дорогою до пекла, про 12 млн. з них, для кого цей шлях став останнім, про 2 млн. дітей, закатованих в фашистських концтаборах. Офіційні дані були доповнені спогадами колишніх в’язнів, показом відеофільму про фашистські концтабори, немов попередження людству звучали слова пісні «Бухенвальдський набат». 
 В експозиції музею учні побачили фотографії, документи, спогади мешканців міста, які пройшли через німецькі концтабори Заксенхауз, Дахау, пересильний табір для військовополонених в Костянтинівці Дулаг 172. І вижили. Інколи вижити, це означало перемогти. На Нюрбергському процесі в 1946 році міжнародний трибунал визнав злочини фашистів злочином проти людства. І тільки зберігаючи пам’ять про ті страшні події і віддаючи данину поваги загиблим і тим, хто вижив у тому пеклі, можна сподіватися на те, що подібне більш ніколи не повториться в історії людства.
 

Взгляд в прошлое: Константиновская художественно-оформительская мастерская

 В стенах музея бережно хранится история Константиновки. Одной из задач музейщиков есть восстановление забытых страниц этой истории. Ведётся кропотливая работа по поиску материалов, которые помогут воссоздать события из прошлого.  
 художники мастерской5 апреля в выставочном зале музея вспоминали и страницы истории, и людей, которые наполнили собою эти страницы.  музей эскиз зала    Речь шла о художественно-оформительской мастерской, созданной в 1977году, филиале Донецкого художественно-оформительского комбината, которая располагалась на Цинковом посёлке. Писали историю мастерской по воспоминаниям  художников, по материалам, переданным в музей. За 17лет существования мастерской наши художники выполнили огромное количество оформительских  автовокзал Константиновка работ: дизайн главного зала автовокзалов в Константиновке и Дружковке, парка «Юбилейного», пешеходной зоны бульвара Космонавтов, плёнкографияроспись помещения столовой Стекольного завода, вестибюля индустриального техникума, оформление сцены к 50-летию КЗВА, разработали эскизы для  «воссоздания живого образа Константиновки» в городском музее. Мастерская закрылась в 1994 году, но художники и сегодня продолжают заниматься творчеством. 
пейзаж Зеленского 1 Выставочный зал музея украсили их авторские работы. Решетняк Юрий создает удивительные картины в технике, которую он сам назвал плёнкографией. Член Национального союза художников Украины Байбара Владимир представил картины, в которых использует аллегорические сюжеты и образы. Пейзажи Зеленского Николая передают красоту природы:   солнечное тепло, дуновение ветерка, шум листвы. резьба Плохих  Мастерски выполненная резьба по дереву Плохих Валерия дает возможность познать истинную ценность великолепия. Иконы Саржанова Виктора – это настоящие произведения искусства, выполненные по всем православным канонам иконописи, на данный момент иконы являются собственностью Константиновского храма Иова  саржанов Почаевского.   На  выставке были представлены и работы художников, которые уже ушли из жизни: плакаты Рябова Анатолия, графика Фурсы Николая, картины в рельефной технике Обеденко Алексея.
 Мастерская объединяла талантливых людей и определила судьбу каждого из них и как человека, и как художника. 
 рябов
 

Погляд в минуле

музей   Краєзнавчий музей розпочинає роботу по відтворенню забутих сторінок історії міста. Перша сторінка присвячується художньо-оформлювальній майстерні, яка існувала в місті в 70-90-х роках ХХ ст. закат

  5 квітня о 13-00 всі бажаючі можуть здійснити віртуальну екскурсію в минуле, побувати на виставці картин, ікон, плакатів «художників з майстерні», побачити їх фото – спогади.

   Виставка працюватиме до 25 квітня.резьба

Знахідка в старому радіо

декабрь 1947 Нещодавно до музею потрапила знахідка виявлена в незвичайному місці. Працівниками май 1969  Дніпропетровської охоронної структури, що несуть службу на Костянтинівському хімічному заводі, була знайдена стара радіола «Чайка». Вона вже давно була в неробочому стані, але її нутрощі окрім стареньких потріпаних платівок зберігали кимось ретельно прихований невеликий плаский гаманець в якому були старанно складені декілька старих і не дуже фотографій радянського періоду. Найстарішому фотопортрету майже 72 роки, датований він груднем 1947 року. Із маленького з хвилястими фігурними краями чорно-білого фото до нас всміхається миловидна молода дівчина з темним кучерявим волоссям у капелюшку.
 Друге фото п’ятдесятирічної давнини відображає святковий першотравень 1969 року. На заводській площі перед  конторою і палацом культури хіміків ми бачимо зібрання великої кількості людей – робітники заводу з гілочками саморобних квітів, прапорами і транспарантами готуються до загальноміської день химика танці демонстрації. Попереду невелика група жінок вирішила зафіксувати цю подію.
 На іншому фото подію святкової першотравневої ходи 1973 року вирішила зберегти група колег-хіміків, вишикувавшись на фоні скверу. З фотографії всміхаються святково вбрані, з гарними зачісками молоді жінки і чоловіки у костюмах з краватками. По напису на зворотному боці ми знаємо прізвище фотографа - С. Пластун.
май 1973 Травень місяць для хіміків втричі святковий місяць, тому що останню неділю травня робітники хімічної галузі ще відзначають своє професійне свято – День хіміка. Започаткували цю традицію в 1960 році студенти хімічного факультету Ленінградського (Санкт-Петербурзького,) університету. З 1966 року його вперше відзначили на державному рівні в СРСР. В  Україні День хіміка встановлений Указом Дмитро Булич Президента України від 7 травня 1994 року і відзначається щорічно в останню неділю травня. Костянтинівські хіміки також щороку відзначали своє свято. До Палацу культури хіміків приходили трудовими династіями і сім’ями з дітьми. Урочиста частина починалась у центральній залі з відзнаки кращих робітників. Далі був концерт самодіяльності, а також професійних колективів з інших міст. Закінчувалось свято у неофіційній обстановці за святковим столом у колі друзів. Останні три фото відображають святкування Дня хіміка у приміщенні Палацу культури.
 Якщо ви, шановний читачу, впізнали своїх друзів на цих фото, будь ласка, зверніться до краєзнавчого музею.
 Окрему подяку висловлюємо Дмитрові Буличу за надання фотографій до музею, небайдужість, допитливість і зацікавленість історією Костянтинівки.

Виставка живих квітів у музеї

Фиалки 2019




Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.